Пахне ранок свіжим вітром
І вологою роси.
Переповнюють повітря
Птахів сонні голоси.
Ллється золотом проміння
Із проталин поміж хмар.
І зникає в час осінній
Смутку раннього тягар.
Хочу світ увесь ввібрати
В серце зболене моє…
Тільки хто ж таку утрату,
Друзі, з вас переживе?
|