Розіллялася радість хмільна...

Розіллялася радість хмільна

По околиці всій моїм сміхом.

Ти - жива, ну, а те, що сумна

Невелике, повір мені, лихо.

В змінах світла і тьми ні на мить

Не спиняйся, будь ласка, у русі.

Коли втома в душі вже сидить, -

Не піддайся спочити спокусі.

Не мовчи в неспокійній журбі,

Та не слухай, крім серця, нікого.

Вірних друзів і щастя тобі,

І тактовних порад педагогів!..