Розіллялася радість хмільна
По околиці всій моїм сміхом.
Ти - жива, ну, а те, що сумна
Невелике, повір мені, лихо.
В змінах світла і тьми ні на
мить
Не спиняйся, будь ласка, у
русі.
Коли втома в душі вже сидить,
-
Не піддайся спочити спокусі.
Не мовчи в неспокійній журбі,
Та не слухай, крім серця,
нікого.
Вірних друзів і щастя тобі,
І тактовних порад педагогів!..
|