ДОЗВОЛЬ СОБІ НАПИТИСЬ ВОЛІ!
З глибин душі на волю рвуться
Чуттям стривожені слова.
Благає серце революцій
І щиро вірить у дива.
Віктор Кучерук
Нехай з глибин на волю рвуться
Слова окрилені Твої,
Бо як душі без революцій? -
Вона ж так звикла до боїв.
Хай почуттів жагучі зливи
Тебе омиють, як колись.
Повір мені - існує диво,
Йому Ти серцем посміхнись!
Сумних очей блакить безмежна
Додасть вогню душі Твоїй,
У почуттях нема обмежень,
Нема страхів у наших мрій.
Хоч я для Тебе стала болем,
Який так солодко ятрить -
Дозволь собі напитись волі,
Які несуть з небес вітри!
І не важливо, "так" чи "ні" є -
Іди за серцем навмання,
Нехай у ньому завесніє,
Десь там в куточку буду я...
| 
у Вас 
0
