Чт, 22.10.2026, 04:57
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1093]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2714]
Вірш-пісня [558]
Вірші про Україну [1522]
Вірші про рідний край [816]
Вірші про мову [232]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [109]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [52]
Історичні вірші [292]
Вірш-усмішка [1018]
Вірші про сім'ю [404]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [668]
Вірші про чоловіків [118]
Вірші про військових, армію [225]
Вірші про Перемогу, війну [460]
Вірші про кохання [3460]
Вірші про друзів [717]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [338]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [723]
Вірші про свята [205]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1228]
Вірш-тост, вірш-привітання [128]
Для мене поезія - це [192]
Поети [278]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [351]
Щастя - ... [605]
Жінка - ... [265]
Життя... [4579]
Філософам [1329]
Громадянину [939]
Метафізика [165]
Опитування для Вас:
Як Ви дізнались про сайт?
Всего ответов: 424

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про друзів
 

Я відтіля, де сонна тиша...

                     Н. К...

Я відтіля, де сонна тиша

Німіє в тузі вечорів.

Де зараз сутінки колише

Поблякле світло ліхтарів.

Я відтіля, де в мерехтінні

Зірниць чорніє небозвід.

Де за вікном блукають тіні,

Одна за одною услід.

Я відтіля, де в час зимовий

Немає зовсім хуртовин.

Де я сьогодні суму повен,

На те не маючи причин…

Додав: Did (13.12.2010)
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Вірші про природу, Вірші про друзів

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2781 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 20
avatar
1 Medbrat • 09:54, 13.12.2010 [Лінк на твір]
Веселіше Вікторе, вірш чудовий (лише " в тузі" спочатку збило з пантелику, не те слово подумав) confu9
Запахло емоціями від цієї поезії yes up
avatar
7 Did • 18:22, 13.12.2010 [Лінк на твір]
Та добре все там! Я завжди спочатку розміщую вірші на "Анумо...", а потім уже на ПМ. Та тут вийшло по іншому, - спочатку там, де його уже трохи обскубли, і тільки сьогодні тут...
avatar
2 45tom • 11:14, 13.12.2010 [Лінк на твір]
Чудово- коротко і ясно!
avatar
8 Did • 18:23, 13.12.2010 [Лінк на твір]
А навіщо довго комусь втлумачувати зрозуміле?..
avatar
3 taisa75 • 13:13, 13.12.2010 [Лінк на твір]
Дуже гарно! hands
avatar
9 Did • 18:23, 13.12.2010 [Лінк на твір]
Дякую.
avatar
4 shetamara • 15:54, 13.12.2010 [Лінк на твір]
Сумувати без причини - таке буває й зі мною. :)
up
avatar
10 Did • 18:25, 13.12.2010 [Лінк на твір]
Я переконаний, що таке буває у більшості людей, а ось чому так - пояснити ніхто не може.
avatar
5 dolia • 16:18, 13.12.2010 [Лінк на твір]
Дуже гарно hands
avatar
11 Did • 18:26, 13.12.2010 [Лінк на твір]
Приємно чути.
Дякую.
avatar
6 jakov-buga • 17:30, 13.12.2010 [Лінк на твір]
Сум,сум,сум
не іде із дум.
Ви,пане Вікторе,можливо і відтіля,а от душа ваша від Сонця.Це точно.
avatar
12 Did • 18:29, 13.12.2010 [Лінк на твір]
Не знаю, Якове, не знаю... Писав вірша вечором на кухні, дивлячись у вікно. Ось і намріялося, чи натужилося таке.
avatar
13 taisa75 • 20:20, 13.12.2010 [Лінк на твір]
Ви хоч у вікно на кухні дивитесь,а я в каструлю та сковорідку!))) То й не таке буває напишеш!)))...на кухні!
avatar
16 Did • 01:53, 14.12.2010 [Лінк на твір]
Дивлячись у кастрюлю, можна побачити все життя від народження до смерті. Потрібно лише уважно дивитися дивитися на те, що знаходиться в ній. За вікном такого немає...
avatar
14 ЛюК • 21:17, 13.12.2010 [Лінк на твір]
Це місце називається приблизно так: Планета Останніх Романтиків! На нашому сайті є ще кілька інопланетян, але Ви - №1!!!
avatar
17 Did • 01:55, 14.12.2010 [Лінк на твір]
Людмило, я звичайна людина. shy yes
avatar
Я розірву цю сонну тишу
Піснями збурених вітрів,
Промінням серця заколишу
Тебе у цій нічній порі.
Поглянь до висі - там комета
Розтяла неба гладь хвостом,
Насправді це - душа поетки,
Що йде у безвість під хрестом...
І хоч, згораючи зорею,
Я надто скоро вниз зірвусь -
Розвію сум з душі твоєї
Й тебе довіку не зречусь! console
avatar
18 Did • 01:56, 14.12.2010 [Лінк на твір]
Дякую тобі, Наталко.
avatar
19 Shtanko • 22:57, 14.12.2010 [Лінк на твір]
Нема причин для сумування,
Беріться знов до віршування. :) Дуже сподобався Ваш ліричний настрій. up hands
avatar
20 Did • 06:00, 15.12.2010 [Лінк на твір]
І я, Ігоре, також уже так думаю. Ось зараз саме цим і займуся... tongue yes


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Ludmilka: Дуже милий вірш! Посміхаєшся обов'язково як читаєш! respect Котів люблять тільки хороші люди!:)

Ludmilka: Так! На все треба час! Час усвідомити, відчути, що життя і події не обов'язково руйнують тебе, часто вони просто випилюють в тобі найкращі грані як в діаманті!

leskiv: Цікавий віршик. Люблю рудих котів. У мене такий же рудий кіт Василь, але він не мявкає, а каже "няв", а коли радіє, то каже "мруууВ"





Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz