Близько години сьогодні із Катериної Рубан згадували ті незабутні миттєвості, дякували тобі, Катрусю, за те, що надала нам, АНУМІВЦЯМ, можливість зустрітися, познайомитися ближче. Час іде, а до цих пір телефонуємо один одному, зустрічаємося... Ірпінь, Умань... Як багато у мене друзів! Катрусю, дякую тобі!
Ох, і цікаво ж!!! А тепло і світло! І сузір"я поетів, а вірші! Дякую Катрусю за репортаж. Переглянув із задоволенням. Вражений Вашою щирістю. Щасти Вам і подальших творчих доробків, і друзів, друзів, а ще чого самі собі намрієте.
Ну нарешті я побачив що там відбувалося...Слів немає- одні емоції Надіюся це не остання така зустріч, можливо колись побачу таку і на власні очі(а то не добре,коли жаба давить, хоч і не зла)
Прийшов, побачив, зацінив. Ух, класно. Молодець, Катрусю. Ще тобі жменю світлості від світлодайного.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
1
