МОЯ БРЕХУХА
МОЯ БРЕХУХА. Ти так хотіла бути рядом, Любов в ночі ділити до світання. Зірки небесні зняти разом, Щоб їх вдягнути на своє вінчання. Така відрада нас минула, Сумна непроха надію віддаляла. Слова твої знову підманули, Увись злетіли і в зорях загуляли. Бо ти така моя брехуха, Красою маниш і словами граєш, А серце вірить і покірно слуха, Як ти радієш, глузуєш та гуляєш. Ох не права ти ж, не права, Не можна так, жить без віри. Любов жива, завжди жива, Не знає меж, не знає міри. Зніму з душі твою оману, Словам твоїм довірюсь знову. Ніч свою чекать не перестану, Бо жду її завжди в любові. А ти одна, моя брехуха, В словах своїх раптово заблукаєш. Настане злива або посуха, Тоді й про ніч мою згадаєш.
Додав: Davudenko (02.07.2011)
| Автор: © Давиденко іван
Розміщено на сторінці : Вірші про друзів , Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1779 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Дякую! Це ж приємно вміти любити кожну рису окремо. Мати бажання її роздивитись, зрозуміти.
leskiv : Було цікаво читати, хоча я надаю перевагу не розуму людини, а якостям її характеру. Розум також не завадить, але спершу - доброта.
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА