ВІКТОРУ КУЧЕРУКУ!
Дорога стелиться безкрая, Згубився десь дороговказ... За мить до прірви - мов торкає Крилом незримим янгол нас. У прірву рано ще зриватись, Допоки в серці є вогонь, Зринають рими в нім крилаті І дух не знає перепон. Хоч від біди ідеш до скрути, Гірчить реальність, як і сни, Твої слова ми хочем чути, Як звуки лагідні весни! Душа, що поруч, озоветься, Своїм поділиться теплом, Аби ще довго твоє серце Тебе по світу цім вело! Нерозумінням світ карає,
Лишає в серці біль образ...
Та в вічнім прагненні до раю
Знайде душа дороговказ!
Додав: Валькірія (02.07.2011)
| Автор: © Наталія Крісман
Розміщено на сторінці : Вірші про друзів
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1711 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 14
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА