КОХАННЮ ЧАС
КОХАННЮ ЧАС. Вернись, пора, верни літа, В яких краса цвіла і спіла. А перша радість,як солодка гіркота, Вуста палила та цілувать не сміла.. Боляче чекала, сльозу торкала, В очах своїх сяйно воскресала, Згоду брала і полегшено зітхала, Вогнем вгорталась і більше не згасала.. Та пора, народжена любов’ю, До глибин душевних стрімко увірвалася. Згорда за долю майбутню свою В усій красі нам віддавалася . І ось зустрілися ми з нею Надмірно близько немов в раю. Ми знову юні серцем і душею, В серця кладемо чарувань свою..
Додав: Davudenko (16.07.2011)
| Автор: © Давиденко іван
Розміщено на сторінці : Вірші про друзів
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1518 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА