БО ЛІНЬКИ
БО ЛІНЬКИ Терпіти можна, усе прощати, Рот закрити і очі відвести. І отак нікого не чіпати, Стояти збоку, аж за три версти. Щоб в полі чистім, вітри ганяти І на всяк випадок гав ловити, Протяті руки уверх підняти, І молінь собі в богів просити. Бо ліньки до землі звернутись, Низенько їй чолом вклонитись, Теплом до неї пригорнутись, Й добром душевним поділитись. Пласти підняти і зерна плідні, У землицю рідну загорнути. І злобу свою забудь негідну І любов душевну їй вернути.
Додав: Davudenko (26.07.2011)
| Автор: © Давиденко іван
Розміщено на сторінці : Вірші про друзів
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1624 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА