МОЄМУ МАЕСТРО
Твоя музика стосильно виривалася зі сцени,
Проникаючи у тіла закуточки потаємні,
Залітала в мою душу і запалювала серце,
Аж забилось воно дужче в ритмі Всесвіту інерцій.
Дух стихії вогняної геть увесь заповнив простір,
І повіяло весною, мов спустився янгол в гості.
Твоє світло струменіло, протікаючи крізь сфери,
Твої руки, наче крила, відчиняли в небо двері.
Твою музику, Маестро, п'ю, мов чари, і хмелію...
Хай звучать твої оркестри і дарують крила мріям!
|