Мирославу Артемовичу

(Після творчого вечора Мирослава Артемовича)

Звучить поезія із уст поета

І оплесками переповнюється зал.

У віршах – антологія букетів

Із різнобарв’я слів, як Божий дар.

Слова в віночки муза посплітала

Так філігранно, дзвоном дзвонаря.

І музиканту в ноти поскладала,

Щоб пісня затремтіла як роса.

Співають марш «хлоп’ята-соколята»,

Здається час спинився на лету…

Поезія висока і крилата

Влетіла пташкою у руки скрипалю.