пане Іване, мені дуже сподобався вірш, але окремі моменти я б трішки допрацював.. ось моя інтерпретація..
Потоком сліз щока покрилась, Туга і мла у нім тяжка, В очах на зло і мста відкрилась, Бо віру, плачучи, шука. Шалений піт сльозу пускає, Не вистачає часом сил, Душа ж образу відчуває, Заплаче він і небосхил. І сміх, і гріх в печалі чути, Що проти щастя постає, Знов сліз щоці не оминути, Бо сльози відчаю проллє. І доки серце розривалось, Чоло до неба підіймав, Воно дощем небес вмивалось, Допоки душу страх жахав.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
