пане Іване, мені дуже сподобався вірш, але окремі моменти я б трішки допрацював.. ось моя інтерпретація..
Потоком сліз щока покрилась, Туга і мла у нім тяжка, В очах на зло і мста відкрилась, Бо віру, плачучи, шука. Шалений піт сльозу пускає, Не вистачає часом сил, Душа ж образу відчуває, Заплаче він і небосхил. І сміх, і гріх в печалі чути, Що проти щастя постає, Знов сліз щоці не оминути, Бо сльози відчаю проллє. І доки серце розривалось, Чоло до неба підіймав, Воно дощем небес вмивалось, Допоки душу страх жахав.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Так якщо я бачу такі коментарі, то одразу видаляю їх. Відповідно на окремих сторінках цих коментарів не буде. Також користувачі блокуються, якщо вони надсилали подібне...
virchi: Та це було радше риторичне запитання 🙂 Бо інколи переклад звучить так, ніби його ще тільки шукають. У будь-якому разі дякую за працю й вправляння, без іронії.
у Вас 
0
