пане Іване, мені дуже сподобався вірш, але окремі моменти я б трішки допрацював.. ось моя інтерпретація..
Потоком сліз щока покрилась, Туга і мла у нім тяжка, В очах на зло і мста відкрилась, Бо віру, плачучи, шука. Шалений піт сльозу пускає, Не вистачає часом сил, Душа ж образу відчуває, Заплаче він і небосхил. І сміх, і гріх в печалі чути, Що проти щастя постає, Знов сліз щоці не оминути, Бо сльози відчаю проллє. І доки серце розривалось, Чоло до неба підіймав, Воно дощем небес вмивалось, Допоки душу страх жахав.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
