Пт, 22.11.2024, 17:21
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи заповнюєте при публікації поле КЛЮЧОВІ слова/ТЕГИ?
Всего ответов: 162

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про друзів
 

Я ВІРЮ!

Легко зневіритись в мить, коли мрія погасла,
Наче зоря, що згоріла навіки безслідно.
І життєствердне "Я вірю!" надломлене гасло -
Надто зчужів той, хто досі здавався надрідним.

Легко є впасти, коли вже на Нього не спертись,
Висохли ріки відвертості геть до краплини,
Паща відчАю, здається, готується зжерти,
Я безпорадна, неначе маленька дитина.

Важко не здатися думам, що з'ятрені болем,
І метастази страхів проростають у скронях,
Розчарування у серці, мов стигмами, коле,
Йду в невідомість, самотня така й безборонна.

Важко буває не зрадити власному серцю,
Що до лукавства і зради поволі звикає.
Де ж ви поділися, людоньки, щирі й відверті?
Світ надлукавий чи я надчутлива така є?


Як відрізнити - чи слово заражене фальшю?
Що випромінює серце - любов чи отруту?...
Зраджена вкотре, душа хоче вірити дальше,
Аби дійти до своєї колись світло-суті!



Додав: Валькірія (09.01.2012) | Автор: © Крісман Наталія
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Вірші про кохання, Громадянину, Вірші про друзів

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2188 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 16
avatar
1 Abigel • 00:01, 10.01.2012 [Лінк на твір]
Важливі, болючі проблеми порушено, що й казати...
avatar
Це минулорічний, та зараз якось так захотілося згадати собі ці рядки... та й з Вами поділитися...
avatar
3 Abigel • 00:04, 10.01.2012 [Лінк на твір]
Хоч би й минулорічний, але такий зміст актуальним був, є й буде.
avatar
Так, допоки існуватиме Людина...
avatar
5 мартин • 00:13, 10.01.2012 [Лінк на твір]
Ні ,дівчата і ще раз НІ !
Не співаймо про сумне пісні !
Не пишімо віршів про облуду ,
Хай все зло навіки позабудуть люди !
А пишіть про щастя і любов ,
Як лани заколосились в буйнім житі ,
Як сади навесні порозквітнуть знов ,
Це дасть шанс всім зиму пережити ! tongue
avatar
Ну, Мартине, мушу тобі подякувати за таку дружню чи братську поетичну підтримку! Може, колись і настане такий час, що я зможу писати лише про любов і красу природи, але поки що... cool
avatar
7 InhearT • 00:18, 10.01.2012 [Лінк на твір]
Мрії ламаються швидко, згасають зорею,
Сьогодні в 10-00 ти не будеш моєю,
І навіть в серпні і в грудні, через 5 років,
Моєю ти не будеш, лиш вбиватимеш спокій
Я так тебе леліяв, неначе квітку ранню,
Мою любов найпершу, найпершу і останню,
Про тебе всі мої вірші, про тебе вся моя проза,
О ні, не треба образ, залишим злість і погрози
Десь там, де марило нас червневе райдужне небо,
Ми тільки вдвох у гаю і нам нічого не треба..
Ні, це не думка сумна моє життя сколихнула,
Це свОїм нОвим віршем Валькірія надихнула...

а Ваш твір чудовий!:))
avatar
Ну, Іванку, не думала, що мій вірш на такі красиві рядки може надихнути... tongue
avatar
8 Asedo1949 • 00:27, 10.01.2012 [Лінк на твір]
Знаю, нас всіх Божа кара чекає
За те, що не вміємо жити у мирі,
Але надію любов зігріває,
Вірю, що будем відверті і щирі!
avatar
Дякую, пані Катерино!
avatar
11 Did • 07:35, 10.01.2012 [Лінк на твір]
Важко буває не зрадити власному серцю... - часом, Наталю, дуже важко, і коли, буває, зраджуєш йому, то потім довго відчуваєш свою провину перед ним. Намагаюся також так жити, проте, буду відвертим, інколи доводиться лукавити для того, щоб когось не образити.
avatar
Важко, Вікторе, ой як важко... sad
avatar
5!!!
avatar
Дякую, Наталю!
avatar
15 Roksa • 03:06, 11.01.2012 [Лінк на твір]
"Зраджена вкотре, душа хоче вірити дальше"- знаєш, Наталю, в оцьому рядочку - серйозне питання. На мою думку, дуже багато залежить від слова, зокрема і від поетів. Тобі чудово вдається підтримувати людей у Дусі, додавати віри в себе. Радію кожному твому життєдайному віршу. Натхнення! smile
avatar
Знаєш, Голубонько, цими словами я намагалася підтримати себе саму... sad Усіх навколо вчу цієї життєлюбності, а з собою самою важко буває впоратися...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz