Пт, 22.11.2024, 17:19
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Скільки Вам років?
Всего ответов: 1573

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про друзів
 

СВОЇ Й ЧУЖІ

Свої й чужі до болю ранять душу,
Хто більше з них? - ніяк не осягну.
Якусь незриму я несу вину,
Щомить її спокутувати мушу.

Свої й чужі... Чому так біль ятрить,
Хто поле мого болю переоре?
Злітає погляд в небо неозоре,
За світлом в нім тамую ненасить.

Свої, чужі... За що так Бог карає?
Слова брехні звивають, мов вужі.
Стоїть душа самотньо на межі,
За котрою провалля лиш безкрає.

Свої - чужі... Ніколи не збагну,
Як так собі подібних зневажати?!
Мабуть, посаджу серденько за ґрати,
Пече біль зради більше, від вогню...

Додав: Валькірія (16.01.2012) | Автор: © Крісман Наталія
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Вірші про друзів

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2162 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 18
avatar
1 maja • 00:17, 17.01.2012 [Лінк на твір]
Свої більше, бо до чужих нам байдужіше. Чумний вірш, Наталко. Та все минеться. Натхнення Вам і позитиву.
avatar
Вірш десь відшукала між давніми записами, мабуть, і віршем його не вважала, та думки актуальні і нині, тому й вирішила надрукувати, кожен щось знайде собі близьке... Дякую, Світлано!
avatar
хороший вірш, правдивий.
можливо причина у тому, що люди бачать лише свою точку зору і вважають її правильною? хоча, місце у світі є різним поглядам.
за вірш 5!
avatar
Так, Наталочко, я погоджуюсь...
avatar
3 virchi • 01:02, 17.01.2012 [Лінк на твір]
Мені теж сподобався.
Прочитав вірш і згадав рядки твору Т.Шевченка, у якому йдеться:
"Не так тії вороги,
Як добрії люди -
І окрадуть жалкуючи,
Плачучи осудять..."


А ще кінофільм "Свой среди чужих, чужой среди своих".
avatar
Дякую, Василю, за розуміння і ґрунтовний коментар!
avatar
6 Asedo1949 • 01:08, 17.01.2012 [Лінк на твір]
"Свої - чужі... Ніколи не збагну,
Як так собі подібних зневажати?!
Мабуть, посаджу серденько за ґрати,
Пече біль зради більше, від вогню..." Сильно, п.Наталю! Розумію, бо теж так думаю.
avatar
На жаль, доки існує людина - ці слова актуальні...
avatar
7 metman17L • 01:16, 17.01.2012 [Лінк на твір]
Нагадали про один мій давній, давній вірш

Я ще не там і вже не тут -
поміж двома світами.
То там я свій - поміж чужих.
То тут чужий - між вами.

То до одного я біжу,
від іншого втікаю.
напевно... там я щось знайду,
А тут, мабуть, втрачаю
....
avatar
8 virchi • 01:26, 17.01.2012 [Лінк на твір]
thumb
avatar
12 metman17L • 01:29, 17.01.2012 [Лінк на твір]
Це ще не все dry
avatar
Приблизно так і у мене... Дякую, Васильку!
avatar
Свої-чужі ,впиваються у мозок ,як вужі і серце рвуть на частки між собою ,натомість засіваючи журбою ... Свої- чужі ,чому впускаємо цих змій у душі ,чому Нам вороги ,ніби байдужі ,чужі з байдужістю є на межі ,свої ж плекають міражі ,серця мов зігріваючи собою ,а потім -немов у війнах з головою - руйнують душі до основ ,чим раз болючіше кусають ,знов і знов ...
Здається відповіді маєм - щасливі ,лиш коли кохаєм ,та тільки впустимо любов поглибше в серце ,як знову вуж у серце увіп*ється ... Свій ,чи чужий - не обирай по крові ,по шкірі ,запаху в любові ... Любов сліпа - відкрити треба серце ,щоб більше не втрапляти у все це - Свої -Чужі ,по лезу бродять на межі ,один лиш подих ,один рух і світлий Рай ,чи Пекло Мук .... wacko
avatar
Прочитала три рази, багато в тім коментарі болючого, як і в моїм вірші, наче перегукування якесь...
Дякую, Мартине, за розуміння!
avatar
15 Did • 23:38, 17.01.2012 [Лінк на твір]
Свій!.. Чужий... Такого питання , може, і взагалі, Наталю, не треба ставити, що кожен не гадав до якої категорії віднести себе особисто?..
avatar
Деколи ми самі собі стаємо чужішими з-поміж усіх чужих... cool
avatar
16 InhearT • 23:42, 17.01.2012 [Лінк на твір]
Свої теж можуть з часом ставати чужими, на жаль...
avatar
Переконуюсь у цьому щодня...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz