Пт, 22.11.2024, 16:18
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 637

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про сім'ю
 

ДОЛЕ ДОЛЕНЬКО

Доле, доленько!

Чому ж така лиха?

Замість матінки у неї

Мачуха.

 

Дере  падчерку

Маленьку, мов козу,

То мотузку візьме в руку,

То лозу.

 

Вже мала чорніша  личком

Від землі,

А її брудна спідничка

Вся в крові.

 

Батько тихий та питущий

Все мовчить,

І шукає зранку місцє -

Відпочить.

 

Ляже десь у холодочку

Та й хропе –

Одного у світі любить,

Він себе.

 

Під паркан бабуся прийде,

Постоїть,

Та і щезне, мов примара,

Вже за мить мить.

 

-  Ну, куди, куди онуку

 Забирать,

Як несила і собі

Я ладу дать.?

 

І живе мала

У скруті та журбі,

Наче билка, що відпала

Від верби.

 

Ніч проплаче

Потихенечку в кутку,

А  уранці

Знова долю п'є гірку.

 

Як жива була матуся,

Берегла,

Та життя оборонити

Не змогла..

 

Провалилася під кригу

Рік тому,

Ось мала і не потрібна

НікомУ.

 

Хоч усе сусіди  бачать

Та мовчать,

Захищать чужу дитину

Не спішать:.

 

 - В них родина –

Розберуться, що і як,

Б'є нещадно, але може

І за так.

 

Може й справді неслухняна

І дурна,

Так яка ж у цьому мачухи

Вина.

 

Ллються сльози,

Гіркі сльози

День за днем,

Горять мачухині очі

Злим вогнем.

 

Мертві очі, тьмяні очі,

В них пітьма,

Сподіватися добра від них

Дарма.

 

Жене падчерку то в кухню,

То в город:

- Не потрібен мені в хаті

Зайвий рот.

 

Будеш, клята, дні і ночі

Працювать,

А я буду тебе, стерво,

Лупцювать.

 

І працює бідна падчерка

Всі дні,

Не побавиться ніколи

Із дітьми.

 

Миє посуд, у городі

Спину гне,

Та і там її лозина

Не мине,

 

Та і там у зуби влучить

Злий кулак:

І у ротику відразу

Крові смак.

 

Кров не вщухне,

А лозина вже в руці:

Заголяйсь – іще додам

Тобі синців!.

 

Та не борсайсь!

І не смій мені скавчать!

Як  шмагатиму,то знай одне -!

Мовчать!

 

І мовчить, мовчить дитинка –

Жах в очах,

Тільки плачеться в подушку

По ночах.

 

І питає вмерлу

Матінку свою,

Чуєш, люба, як я гірко

Сльози ллю?.

 

То ж  візьми мене до себе

В інший світ,

І не знатимо довіку

Зла і бід.

 

Але матінка до себе

Не бере :

Сподівається

Що все лихе мине.

 

 

Раз прокинулась,

А матінка стоїть:

- Вибігай скоріш із хати –

В цюю ж мить.

 

А забаришся  -

У полум'ї згориш,

І нічого не побачиш

В світі.більш.

 

Підхопилась, у сорочці,

Босоніж,

Та й скоріш, із хати темної,

Скоріш.

 

І відразу хата полум'ям

Взялась,

Це назовні із балону

Витік газ.

 

Потім вибух над підвір’ям

Пролунав,

В мить цю батько на підпитку

Міцно спав.

 

Люта мачуха п’яненька

Теж була,

І відчути запах газу

Не змогла.

 

Так і згинули у полум’ї

Удвох,

Допоміг дитинці бідній

Мабуть Бог.

 

Віддали до дитбудинку,

І тоді,

Припинився час негоди,

І біди.

 

А вневдовзі нову матінку

Знайшла,

Від минулого страхіття

Відійшла.

 

Любить, пестить,

Нова матінка її

І живе вона, як всі живуть

Малі.

 

В хаті затишок, турбота,

Доброта,

І красунєю маленька

Підроста.

 

Світлі кучері, волошок синь

В очах,

Сміх веселий – Їй не треба

Вже мовчать…

 

Бо під сонечком живе

А не у затінку,

В неї мачухи нема -

Є тільки матінка.

 

Липень - серпень 2012.


Додав: вершник (03.08.2012) | Автор: © Юрій Іванов
 
Розміщено на сторінці: Вірші про сім'ю

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 5176 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz