Доле, доленько!
Чому ж така лиха?
Замість матінки у неї
Мачуха.
Дере падчерку
Маленьку, мов козу,
То мотузку візьме в руку,
То лозу.
Вже мала чорніша личком
Від землі,
А її брудна спідничка
Вся в крові.
Батько тихий та питущий
Все мовчить,
І шукає зранку місцє -
Відпочить.
Ляже десь у холодочку
Та й хропе –
Одного у світі любить,
Він себе.
Під паркан бабуся прийде,
Постоїть,
Та і щезне, мов примара,
Вже за мить мить.
- Ну, куди, куди онуку
Забирать,
Як несила і собі
Я ладу дать.?
І живе мала
У скруті та журбі,
Наче билка, що відпала
Від верби.
Ніч проплаче
Потихенечку в кутку,
А уранці
Знова долю п'є гірку.
Як жива була матуся,
Берегла,
Та життя оборонити
Не змогла..
Провалилася під
кригу
Рік тому,
Ось мала і не
потрібна
НікомУ.
Хоч усе сусіди бачать
Та мовчать,
Захищать чужу дитину
Не спішать:.
- В них родина –
Розберуться, що і як,
Б'є нещадно, але може
І за так.
Може й справді
неслухняна
І дурна,
Так яка ж у цьому
мачухи
Вина.
Ллються сльози,
Гіркі сльози
День за днем,
Горять мачухині
очі
Злим вогнем.
Мертві очі,
тьмяні очі,
В них пітьма,
Сподіватися добра
від них
Дарма.
Жене падчерку то
в кухню,
То в город:
- Не потрібен
мені в хаті
Зайвий рот.
Будеш, клята, дні
і ночі
Працювать,
А я буду тебе,
стерво,
Лупцювать.
І працює бідна
падчерка
Всі дні,
Не побавиться
ніколи
Із дітьми.
Миє посуд, у
городі
Спину гне,
Та і там її
лозина
Не мине,
Та і там у зуби
влучить
Злий кулак:
І у ротику
відразу
Крові смак.
Кров не вщухне,
А лозина вже в
руці:
Заголяйсь – іще додам
Тобі синців!.
Та не борсайсь!
І не смій мені скавчать!
Як шмагатиму,то знай одне -!
Мовчать!
І мовчить, мовчить
дитинка –
Жах в очах,
Тільки плачеться в
подушку
По ночах.
І питає вмерлу
Матінку свою,
Чуєш, люба, як я гірко
Сльози ллю?.
То ж візьми мене до себе
В інший світ,
І не знатимо довіку
Зла і бід.
Але матінка до себе
Не бере :
Сподівається
Що все лихе мине.
Раз прокинулась,
А матінка стоїть:
- Вибігай скоріш із хати
–
В цюю ж мить.
А забаришся -
У полум'ї згориш,
І нічого не побачиш
В світі.більш.
Підхопилась, у сорочці,
Босоніж,
Та й скоріш, із хати
темної,
Скоріш.
І відразу хата полум'ям
Взялась,
Це назовні із
балону
Витік газ.
Потім вибух над
підвір’ям
Пролунав,
В мить цю батько
на підпитку
Міцно спав.
Люта мачуха п’яненька
Теж була,
І відчути запах
газу
Не змогла.
Так і згинули у
полум’ї
Удвох,
Допоміг дитинці бідній
Мабуть Бог.
Віддали до дитбудинку,
І тоді,
Припинився час негоди,
І біди.
А вневдовзі нову матінку
Знайшла,
Від минулого страхіття
Відійшла.
Любить, пестить,
Нова матінка її
І живе вона, як всі
живуть
Малі.
В хаті затишок, турбота,
Доброта,
І красунєю маленька
Підроста.
Світлі кучері, волошок
синь
В очах,
Сміх веселий – Їй не
треба
Вже мовчать…
Бо під сонечком живе
А не у затінку,
В неї мачухи нема -
Є тільки матінка.
Липень - серпень 2012.
|
у Вас