Нд, 31.08.2025, 21:18
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1076]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2714]
Вірш-пісня [551]
Вірші про Україну [1503]
Вірші про рідний край [816]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1010]
Вірші про сім'ю [403]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [666]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [221]
Вірші про Перемогу, війну [438]
Вірші про кохання [3442]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [335]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [719]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1225]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [276]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [345]
Щастя - ... [603]
Жінка - ... [265]
Життя... [4542]
Філософам [1318]
Громадянину [935]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 637

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про сім'ю
 

Онукам

Коли народжуються діти,
велике св'ято у сім'ї,
і починаєш розуміти,
нащадка доля у ім'ї,
І як назвете ви дитину,
такою й виросте вона,
через роки лише поймете,
кого любили ви сповна.
Коли з'являються онуки,
подвійна радість для усіх,
вони продовжують нам роки,
і ця причина-щирий сміх.
Коли зростали наші діти,
ми заклопотані були,
що їсти, одяг, ніде жити,
здолати злидні не могли.
І ось дивлюся я на внучку,
із її рухів сміючись,
беру в долоню її ручку,
і йдем- за руки держачись.
І ніг від щастя вже не чути,
та й гордість за дітей своїх,
що дали змогу нам відчути,
себе за предків і побавить їх.
А коли разом дві онуки,
то це щось як армагедон,
і навіть кіт не спить від скуки,
готовий він на марафон.
Та коли ніжно й милозвучно,
онука кличе мене «дід”,
я розумію як це влучно,
життя завершую похід.
З появою онуків знову,
життя набрало новий сенс,
і я готовий їх бажання ,
розгадувать як екстрасенс.
Родинне дерево існує.
і ще й на радість нам цвіте,
той хто його започаткує,
той зветься дідусем за те.

Додав: paliychuk (19.11.2012) | Автор: © Сергiй Завадiвський
 
Розміщено на сторінці: Вірші про сім'ю

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 8052 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете?
Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші.
Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх.
Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод

Nemo: якщо махаєш крилами, в яких є підтримка натхнення, стіни розсипаються на пісок... і чоло лишається цілим...

leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz