Я люблю тебе, Марiчко, люблю стан твiй й розум, i серйозне твое личко, а точнiш все разом. І не варто так зважати, на свiй вiк i статус, я буду тебе кохати, це повiр не пафос. Ми похожi таки добре, та й такими були, нiхто в свiтi так не зробить. щоб ми все забули. Я люблю твою усмiшку, щиру i невинну, люблю коли злишся трiшки, за якусь провину. І приємно менi навiть, змагатись з тобою, та вiдчути силу й спритнiсть, поруч iз собою. Та нехай ми трохи дiти, граємось щоразу, куди радiсть нам подiти, коли знову разом.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
Як мило!Стільки щирості і тепла у цих рядочках!.. 
