СКАРБ ВЕЛИКИЙ
Ой летів-летів лелека
З-за моря куточка,
Скарб великий ніс здалека -
Любого синочка.
Оченята голубенькі -
України неба,
Золоте його серденько...
Що батькам ще треба?
Щоб ішов слідами тата -
Українським полем,
Не сидів "у крайній хаті" -
Був з народним болем,
Не вчепив над головою
Пихатості німба,
А ділився з сиротою
Скоринкою хліба,
Застеляв би скатертину,
Коли гості в хату,
А образив хтось людину - Кинувсь захищати.
Поважав би Землю рідну
І голубку-маму,
Свого Роду був би гідний
І Божого храму!
|