Пт, 08.11.2024, 00:53
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про сім'ю
 

моє життя, моя прекрасна мама

Такий будинок, тисяча вікон!
Блакить небесна сяє висотою,
Іду як мука, а страхів мільйон,
Шукають очі лиш вікно з тобою.

Того ніхто не знає тільки біль
І ти, в вікні, з якого мене бачиш,
Здавалося, от-от злетиш звідтіль
На мої руки впадеш і заплачеш.

Того ніхто не знає як болить
Іти вперед щоб знову оглядатись
І пеком світ пече, і плаче мить,
А як тобі, тобі як там лишатись?

Стоїш в вікні зболіла і одна
І як ти можеш все оте терпіти?
Ну чому мама, ну чому вона?
А ми не лікарі а тільки діти.

Моя гризота, о моя біда!
Це ж скільки горя, звідки і відколи,
Та наша хресна, в дренажах, хода
З перед очей не вступиться ніколи.

Те ліжко, на якім тебе везуть,
Та трубка в роті, ті закриті очі…
Мій Господи, Тобі ще вірять тут? –
І сплакана душа посеред ночі,

А в ній навік, як пам’яті струна
Моє життя, моя прекрасна мама,
Лежить біля стіни сумна-сумна,
На плечиках худих моя піжама.

Додав: 0967847059 (31.03.2013) | Автор: © маряна
 
Розміщено на сторінці: Вірші про сім'ю

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2254 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
1 freedom • 10:50, 01.04.2013 [Лінк на твір]
яКИЙ ГАРНИЙ,ДУШЕВНИЙ ВІРШ,Я НАВІТЬ ЗАПЛАКАЛА.дУЖЕ ГАРНО НАПИСАНО! 55555
avatar
2 Koshkina • 11:05, 01.04.2013 [Лінк на твір]
Думаю, що не потрібно писати про трубку в роті.....Краще приберіть цей катрен зовсім....


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz