Вже є дуже багато жінок в цілім світі, Та, найкраще нам разом, кохана, з тобою. І здається мені, що ми знову ще діти, Й біжимо по квітучому, гарному полю. Але, скільки б, тепер вже нам років не було, Завжди згадую юності дні, та всі ночі. Як радісно нам вдвох... з тобою тоді було, Як тебе обнімав... цілував губи й очі.
Та, для мене ти прислана з неба вже Богом, Якщо доля звела нас, для щастя з тобою. В нас дійсно щаслива, та спільна вже дорога, Як двадцять п'ять років, вже я рядом з тобою!
В нас багато вже років щасливих прожито, Та в юність хочу, хоч на мить все повернути. Всіх безліч вже життєвих сторінок відкрито, Все ж хочеться цей час мені вже зупинити.
Як в юності... я цілував би твої руки. Повторював слово "Люблю!"... на руках носив. Як тоді без тебе... я б плакав... від розлуки, Жінкою моєю стати... знову б попросив.
Зі всіх дівчат на світі - найгарніша була. Я радів й сміявся, що мені так повезло. Коса в пояс.. голубі очі... як моргнула... То, мені неначе раптом голову знесло...
Я кожний день п'янів від ніжних поцілунків. В ночі від сміху, вже надривався мій живіт. Була для мене найціннішим подарунком, Душа моя раділа... співала на весь світ!
Я ж, тебе, люблю усе життя!... Ти це знаєш, Що ми найкраща пара з тобою на землі! Я дякую тобі за те, що ти прощаєш, За необдумані слова... вчинки всі мої.
Як би ще повернулось, мені цих двадцять п'ять, Я б уже знову, цей самий свій вибір зробив. Щоб вже разом прожити нам вдвох ще сімдесят, Так безмежно, та щиро, я б тебе полюбив!
Тепер двоє дітей в нас з тобою дорослі, Но дітьми для нас вони, завжди будуть і є, Душа молода... здається нам, що сьогодні, Неначе весілля у нас... ТВОЄ і МОЄ!!!
Любов завжди... одним є тільки в нагороду, Іншим людям, як важкий останній такий бій. В ній є вишневого завжди цвітіння саду, Дуже сильний, штормовий, морський уже прибій.
Ми люди, від любові всі завжди залежні, Вже напевно сотні років, й тисяч уже – тьма. Та, будьмо всі уважні дуже й обережні, Кращих почуттів напевно... вже у нас нема.
Ми з віком все більше кохання шануємо І впадаємо все в нього.. знов... і знов, і знов. Вдячні Богу за спільне щастя, що маємо, За міцну з тобою і взаємну цю ЛЮБОВ!!!
(25. 11. 2011 р. був наш ВЕСІЛЬНИЙ СРІБНИЙ ЮВІЛЕЙ)
| 
та
у Вас 
0
