Нд, 15.06.2025, 13:49
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1484]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [664]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3431]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [342]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1313]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про сім'ю
 

УЛАМКИ

Під снігом замерзну, під сонцем засохну,

Птахи у Шрі-Ланку, а песики здохнуть,

Ключі не від серця, таксі у минуле,

Розбились люстерця, та ми не почули…

Останнього цвяха в поховану душу,

Герасим утопить, Отелло задушить,

Альбом фотографій, відкриток – чотири,

У сумці – три светра, ключі від квартири.

Сліди замело на піску біля моря,

Згадали про побут – забули про зорі,

Побиті сервізи, покручені вуха,

А ти ж говорила: «Нікого не слухай».

Роздерта фата, не заклеєно рани,

Зима не минає, весна не настане,

Тривожать слова в пожовтілих конвертах,

Та гордість не тоне, вона така вперта.

Отруєний сік заливає пігулки,

Ніхто не сплітає порізані руки,

Цукерки вже з’їли, а квіти зів’яли,

Бо навіть і римлян знаходили галли.

Опівночі в чорнім усе кольорове,

Себе показала? До завтра, любове…

 


Додав: InhearT (20.05.2013) | Автор: © ІВАН ДОБРУЦЬКИЙ
 
Розміщено на сторінці: Вірші про сім'ю, Добруцький Іван

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 3623 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 9
avatar
1 natalka7474 • 23:11, 20.05.2013 [Лінк на твір]
ФІЛОСОФІЧКИЙ ТВІР, ПАНЕ ІВАНЕ, ТА ЩО Ж...ТАКЕ ЖИТТЯ-БАГАТОГРАННЕ, І ГРАНІ БУВАЮТЬ ТУПІ , А БУВАЮТЬ ГОСТРІ.  У ВСІХ КОЛЬОРАХ ТА ВІДТІНКАХ  МИ ПОВИННІ ЇЇ СПРИЙМАТИ І НАДІЯТИСЬ, ЩО ЗАВТРА БУДЕ КРАЩЕ, ЯК СЬОГОДНІ.....І До завтра, любове…
avatar
2 InhearT • 00:06, 21.05.2013 [Лінк на твір]
пані Наталю, щиро дякую.
Взагалі до кінця був не певен щодо цього вірша - надто вже він відрізняється від звичного "формату", якщо так можна виразитись.
Це фрагменти розлуки, розриву стосунків - ось чому "Уламки". Та людина з хорошою асоціативною уявою складе пазл.
avatar
8 natalka7474 • 17:16, 21.05.2013 [Лінк на твір]
В ТОМУ І МАГІЯ ПОЕЗІЇ А ОСОБЛИВО ВАШОГО ВІРША,П. ІВАНЕ. up
avatar
3 malovana • 01:11, 21.05.2013 [Лінк на твір]
гарно 55555
avatar
4 Oksanka • 08:52, 21.05.2013 [Лінк на твір]
А мені найбільше сподобалося-" До завтра, любове"не" прощай" чи ще щось у такому дусі а саме" До завтра". І взагалі все так по"чоловічому" про песиків, птахів і ключі... як герой все це розкидає...різко без шкодування. Браво 55555
avatar
6 freedom • 10:38, 21.05.2013 [Лінк на твір]
П,Іванку,Ваш вірш мені сподобався,бо гарно написано,чуттєво і особливо сподорбались очстанні рядки,в яких ще є надія на краще! hands 55555
avatar
5 karas • 10:37, 21.05.2013 [Лінк на твір]
Так...справді уламки в яких треба розібратись...Як одночасно скільки історій переплелись...Якщо вони є справді у серці то дуже важко такій людині жить.Ясно що поезія - це певна виразовість життя автора, його потаємні думки і мрії,його бажання і надії.Здається з таким характером в житті дуже важко жити.
За поезію 55555 , але за характер героя... я б не хотів таким бути...
avatar
7 Davudenko • 12:28, 21.05.2013 [Лінк на твір]
hands 55555
avatar
9 Abigel • 00:49, 23.05.2013 [Лінк на твір]
Гордість - нехороша порадниця.
Гадаю, "не заклеєно рани" - якось не дуже... Може, краще "не загоєно..."?
Конверти "пожовтілі"? Чи не "пожовклі"? 
"Тривожать слова у пожовклих конвертах" - було б непогано.
Але то все - суб'єктивне. 
Вірш сильний, гадаю. Цікаво було читати.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz