Відпустка. Дача. На горищі...
Відпустка. Дача. На горищі Перебираю мотлох зранку. Через шпарини протяг свищіть – Хитає на вікні фіранку. Велосипед тут триколісний, Чайник старий, чавунна праска... Стоїть в кутку верстат залізний. Дитяча зламана коляска. Старі журнали і газети. Плакат часів соціалізму. Заіржавілі два багнети – Як символи сюрреалізму. Картини – копії напевно. Шинель, військовий шабельтас – Від батька залишились певно, І схоже щось на тулумбас. Я третій день перебираю. Дитинство згадую своє. Хвилююсь, часом завмираю, Аж чутно – серце в грудях б'є. В речах – історія родини. Повикидати – жаль, хоч плач. Біжать під стріхою хвилини. В кутку лежить старенький м’яч. Я лупцював його ногами – І в мене вирвалось: "Пробач". А він пролежав тут роками – Гармидеру спостерігач. Щоденник на столі в пилюці – Пригадую я вчителів. Хто це на фото в капелюсі? Це ж я, коли в селі ще жив. Ці знімки не ввійшли в альбоми Як не потрібні елементи – Такі забуті і знайомі На них з минулого моменти… "Агов!" – мене гукають знизу. "Ти часом там не задрімав? Ти обіцяв принести хмизу" – З подвір'я голос десь лунав. Так, так…Мангал, шашлик, горілка – Життя біжить, спливає час. З вікна знімаю павутинку: "Я завтра повернусь до вас".
Додав: inkulinets (02.07.2013)
| Автор: © RUSZIN
Розміщено на сторінці : Життя... , Вірші про сім'ю
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2144 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : Цей вірш – болюча сповідь про глибоке розчарування в людині, яка виявилася зовсім не тією, за кого себе видавала. Текст побудований як внутрішній монолог, де біль п virchi : Цей вірш – ніжна любовна елегія, що розкриває глибоку інтимність почуттів . Ліричний герой створює ц Nemo : Саме так, Василю, люди дійсно в більшості не розуміють, скільки втрачають почуттів і відчуттів, все відкладаючи себе та інших на потім...