Нд, 22.12.2024, 16:33
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1058]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2700]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [811]
Вірші про мову [282]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [1000]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3395]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [204]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1225]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [319]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4494]
Філософам [1308]
Громадянину [914]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про сім'ю
 

*** *** ***

Я пташкою із рідного гнізда
В життя доросле вевнено летіла.
Манила даль. І радо світ вітав.
Та серце якось трепетно щеміло.

Усе було: і щастя, і біда,
Робота, втіха, втома і розваги...
Життя збігало стрімко, як вода,
Щем не зникав. Щомиті серце разив.

Своє гніздечко звила накінець,
Уже щибечуть в ньому пташенята.
Веселий сміх, биття малих сердець
Моє примушують невільно завмирати.

Завмре на мить й заб'ється радо знов,
Тут защемить, тривожно затріпоче,
Доведена до відчаю любов,
немов із клітки, вирватися хоче.

Тоді лиш розумію що за щем
Усе життя дає про себе знати -
Серцю потрібно кожен Божий день
любов свою до краплі віддавати.

Тоді воно живе... І хай щемить,
Хай завмирає, знову оживає...
Якби ж зуміло кожного любить,
То стало б, певно, чосточкою раю...

Додав: petruck (28.02.2014) | Автор: © Петрук Наталія
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Вірші про сім'ю, Петрук Наталія

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2283 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
1 leskiv • 19:12, 01.03.2014 [Лінк на твір]
Хороший, мудрий вірш. up
avatar
2 petruck • 10:33, 03.03.2014 [Лінк на твір]
Дякую!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Щиро дякую за коментар s-16

leskiv: Пречудова у вас уява. Сподобався вірш. respect

kraynyuk46: Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к

kraynyuk46: Дякую, п. Таміло. table-2       


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz