Пт, 22.11.2024, 02:30
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи потрібен цей модуль
Всего ответов: 355

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про сім'ю
 

РУЙНІВНИЙ БУРЕВІЙ

Всі дерЕва
                   поклав
                                руйнівнИй буревій,

І тепер
              удовицею
                                в полі ридає,

Живемо,
               наче голі,
                                  у хаті своїй,

А недобрі
                  сусіди
                               до нас
                                           заглядають.




То колись
                 прикривав
                                   нас надійно
                                                         садок

А тепер
             замість нього -
                                       лежачі колоди,

Їх пиляє
              без спросу
                                 похмурий
                                                   дідок,

А онуки
              витоптують все
                                         у городі.




Нащо їм поцупляти,
                                  не знають
                                                     й самі,

Та як все
                 на виду,
                                то нема
                                               перепону,

Порядкують сусіди
                                  на нашій землі,

А ми марно чекаєм,
                                    що хтось заборонить




Їм вторгатись до нас,
                                    а самі...
                                                   ми ж слабкі,
Усього
              нам  бракує -
                                        людей і земельки,

Над солом'яним
                             дахом
                                           кружляють круки,

Як
      і в наших
                       сусідів, -
                                       безмежні
                                                          в них пельки.




В неприкритій
                     садибі
                                   тільки жінка
                                                         і я,

Та синочок
                     у люльці
                                       маленький і кволий.

Отака
             ми новітня
                                 сучасна сім'я,

Де
      і вдягнуті всі
                             виглядають,
                                                     мов голі.




Все дісталось
                         сусідам
                                       - аж три сина
                                                             і чотири заміжні дочки,

Двір
         великий у них,
                                  та скубуться
                                                        за кожен
                                                                         свіій клаптик.

І до нас
              закидають
                                 хижі погляди,
                                                          наче гачки,

В них
          козирні завждИ,
                                     а у нас -
                                                     тільки
                                                                 пройграшні карти.




Вже
       і клуня -
                       не наша,
                                        і кухонька літня
                                                                    чужа,

За дощаАтим столом
                                    аж до ночі
                                                        козла забивають,

А сьогодні
                   у нашому  дворі
                                               з'явилась
                                                                  межа,

І  сусіди
             на ній
                          вже парка
                                               цегляний закладають.




Від малої
                 садиби
                              залишився
                                                  нам
                                                         клаптик один,

Як синок підросте,
                                буде нікуди
                                                       вийти із хати.

Руйнівний буревій,
                                  то ж
                                           якої
                                                    завдав ти біди,

Все
        у наших
                      сусідів,
                                   а нам
                                                  більше нічого мати.




Квіткень 2014














 

Додав: вершник (23.04.2014) | Автор: © Юрій Іванов
 
Розміщено на сторінці: Вірші про сім'ю

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2555 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
avatar
1 leskiv • 15:22, 23.04.2014 [Лінк на твір]
Так, це - біда, але тримайтеся. Ще не все втрачено. da-48
avatar
Будемо сподіватись та гав не ловити.
avatar
2 Asedo1949 • 21:05, 23.04.2014 [Лінк на твір]
Якщо господар хати буде й надалі сидіти, зложивши руки, то ті сусіди не тільки хату, а й жінку із сином заберуть... Трохи ритм кульгає і наголоси...
avatar
Дякую за увагу і розуміння. А тепер що  до технічних зауважень. Вірш написаний п'ятистопним анапестом (із трьох голосних - останній під наголосом.).  Доволі часто поети уходять заради підсилення змісту від традиційного розміру і додають або вилучають кілька слогів. Особливо у сучасній поезії. За таким зразком зробив і я. Для того, щоб легше було читати і робити відповідні паузи(цезури) я виклав цей вірш "сходинками" Щодо наголосів - тут теж дозволяється деяка вільність. Наприклад (деревА) і (дерЕва). або (зАвжди) і (завжди). До речі Іван Франко часто не додержувався традиційних наголосів. І аніяким чином не заважало спийманню його віршів.Ось така моя відповідь.
avatar
5 Oksanka • 14:43, 24.04.2014 [Лінк на твір]
Правду кажете- під лежачий камінь вода не тече. Якщо хочемо мати то треба робити вчинки...самим,а будемо чекати допомоги і порад-розчахнуть нашу Україну, як блискавиця стару грушу. Дякую щиро за вірш п Юрію. up


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz