Ти в моїх думках ненько, В снах з тобою блукаю , Я пригортаюсь до тебе ,рідненька, І ласку твою відчуваю, Сниться яблуня розквітла в саду, І вмита росою доріжка На крилах до тебе лечу. Мрію побачити ,матінко, твою усмішку Заглянути в очі-волошки сині Передати лебідці свою любов Де голос найріднішої людини Мов дитинство босоноге кличе знов Я поцілую руки твої золоті І віддам тобі своє тепло Ти оберіг моєї душі Матуся,ти моє цілюще джерело. Зіронько моя,ти золотенька Довго світи на дитячу стежину. Нехай радість окриляє твоє серденько. Дорога моя святиня.
Схвильований зміст , і схвильовані рядки , мені здалося невпорядковані , але зате від душі ...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.