Ти в моїх думках ненько, В снах з тобою блукаю , Я пригортаюсь до тебе ,рідненька, І ласку твою відчуваю, Сниться яблуня розквітла в саду, І вмита росою доріжка На крилах до тебе лечу. Мрію побачити ,матінко, твою усмішку Заглянути в очі-волошки сині Передати лебідці свою любов Де голос найріднішої людини Мов дитинство босоноге кличе знов Я поцілую руки твої золоті І віддам тобі своє тепло Ти оберіг моєї душі Матуся,ти моє цілюще джерело. Зіронько моя,ти золотенька Довго світи на дитячу стежину. Нехай радість окриляє твоє серденько. Дорога моя святиня.
Схвильований зміст , і схвильовані рядки , мені здалося невпорядковані , але зате від душі ...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
leskiv: Від щирого серця і з усією повагою пробачаю Вас, пане Питришин. А також дякую Вам за надану мені змогу протягом місяця насолоджуватися творчістю інших поетів. Звісно, кожен автор має змогу писати все,
у Вас 
0
