Це вік, коли найбільші плани – в дітях!
У мріях їх, досягненнях в житті…
Коли з їх успіхом ми також молодієм
Життєві нові відкриваємо путі!
То ж дай нам Боже не відчути болю,
Від згірклої образи в їх душі,
Коли бажанням підкорити нашу волю,
Хтось дітям в пекло перетворює всі дні…
Коли обпльовують, щоб лиш зламати,
Принизити, ужалити, впекти…
Тоді ти ладен все для них віддати,
Щоб не впустити в душу пустоти…
Диявол знає як людині насолити –
Болить найбільше саме біль дітей…
Отак морально можуть навіть вбити,
Змішавши з смородом лихих людей...
Страшніше смерті лиш тоді, як діти
Принижені й потоптані в брехні…
Коли так важко знову світло воскресити
У їх, людьми розчавленій, душі…
Образливо, що їх ламають гідність,
Під сумнів ставлять чесність, навіть честь…
Й почуєш з уст їх, що ти помилилась –
Немає правди, згнив бо світ увесь!
Не так виховувала й не того навчила –
Добра не варто дарувати всім,
Брехня й підступність душі полонила,
Та зовсім не мораль на висоті…
Нікому не потрібна мудрість
Там де облесливість царює і брехня,
Коли об тебе витирають ноги,
Бо перед кимось не схилив чола…
Коли там вірять, де немає правди,
Всіх переконують, що ти уже не ти,
Коли панує чорнота підступна,
Та вгору справді не дають іти…
Навіщо ж ти тоді живеш на світі…
Для чого душу укладала у дітей?
Для чого вчила бути справедливим
Й ніколи не обманювать людей?
Найбільше пекло – це коли старання,
Твої недоспані і неспокійні дні,
Отак зуміє хтось підступно потоптати,
Байдужий холод посилить в душі…
Ти виховала, ти любов вкладала,
Частинку серця віддавала живучи
А хтось отак убив твої старання,
Що у моральнім гробі ніби ти…
Я знаю що привносить корективи
Життя, на жаль, і не найкращі для душі
Та вірю, що Господь Всевишній
Не впустить в душу помисли лихі.
Та й далі вірю, що життя прекрасне –
На світі є ще справжні людяні серця,
А «бумерангом» тим усім воздасться,
Від кого кров’ю омивається душа…
Бог не допустить, щоб терпіть даремно
В чиюсь угоду нечестивого буття…
Ото ж молюся, щоб для кожного і завжди
Біль був лише, як новий стимул для життя!
Гарні Ваші роздуми нагадали мені і мій життєвий досвід, як вкладала в сина все найкраще, правдиве, чисте, а він якось, вернувшись з практики (вчився в училищі), надивившись на всі махінації сказав мені: - А в житті не все так, як ти мене учила...
на жаль і ми можемо сказати батькам, що неправильно виховали й навчили для справжнього світу...А тепер діти, тим більше, мають право упрікнути, що не ті цінності яких їх навчали...ми ж типу й самі вже "общапириль"...для чого і їх навчали ніби світом панує ПРАВДА?
То ж дай нам Боже не відчути болю, - не розумію суті цього виразу , якщо душа не відчуває болю , вона стає путінською , тобто тиранською , яка байдужо нищить світ , не відчуваючи його болю . Як на мене - хто не відчуває болю стає гіршим за ворога .
якщо в дітей все добре і не обпльовані вони в житті і не обмануті... якщо не скажуть і навіть не подумають, що всі ваші навчання й турботи були надаремне...бо виходить не не правильно їх вчили.... адже насправді порядність не в ціні в сучасному житті . Якщо все гаразд , то й болю такого ніколи не відчуєте... А якщо не зрозуміли про що це написано, то у Вас просто нема дітей чи їх життєвий шлях для вас не особливо важливий
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
