Раз діти в мами запитали:
Чому так в світі повелося,
Що є царі і є васали?
Чому ікриці із лосося,
А хтось щасливий кусню сала?
_________________________
Задумалась на мить цариця
І мовила таке малятам:
Серця не можуть рівно биться,
Є пастухи і є телята,
Парча не рівня крою ситцю…
_________________________
В житті у кожного секрети,
Свої рецепти долі, щастя,
Часом радіють із монети,
А часто з золота – напасті,
Не передбачиш будеш де ти…
_________________________
Матусь, а можу я, немов горобчик
Злетіти стрімголов у вись?
- Защебетав найменший хлопчик, -
Умію як, - ну подивись, -
І став швидесенько на стовпчик.
_________________________
Царівна обняла синів,
- Я вас навчу пізніш літати,
Почнем сьогодні з ваших снів,
А завтра приповзе ваш тато,
Крилатий цар…, між плазунів…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
у Вас 
0
Мені сподобалося ! 