Слово, увага і ніжності дотики

Часом бажаніші сексу, еротики,

Хочеться просто пОсмішки рідної,

Нотки без блиску симфонії срібної…

Піки й висоти власного его,

Наче конструктор нескладного лего,

Ждуть, випробовують в тиші терпіння,

Байдуже в ліжку чорнішають тіні…

Мариш майбутнім у снах чорно-білих,

Віриш у себе, в ідеях неспілих,

Ділишся навпіл з мовчанкою поряд,

Поглядом зранку підсилюєш голод…

Шкода, що близькість замінюють блага,

Людських емоцій не меншає спрага,

В вирі достатку і плотської готики

Хочеться слова, уваги і дотику…