Слово, увага і ніжності дотики
Часом бажаніші сексу, еротики,
Хочеться просто пОсмішки рідної,
Нотки без блиску симфонії срібної…
Піки й висоти власного его,
Наче конструктор нескладного лего,
Ждуть, випробовують в тиші терпіння,
Байдуже в ліжку чорнішають тіні…
Мариш майбутнім у снах чорно-білих,
Віриш у себе, в ідеях неспілих,
Ділишся навпіл з мовчанкою поряд,
Поглядом зранку підсилюєш голод…
Шкода, що близькість замінюють блага,
Людських емоцій не меншає спрага,
В вирі достатку і плотської готики
Хочеться слова, уваги і дотику…
| 
та
у Вас 
0
