Ти не просто дала життя І наповнила тіло кров’ю, Ти вживила в мені чуття Проживати щодня з любов’ю… Ти вдихнула у мене сил На землі між людей літати, І сягати за небосхил, Там, де мрії Твої і Тата… Ти вказала натхненну путь, Як вчиняти, як говорити, Не вагатись на тлі розпуть, І добро не за щось творити… Ти заклала в моїй душі, Неймовірне і дивовижне, Я невпинно пишу вірші, Про наріжне, суттєве, ніжне… Ти не просто дала життя, Ти і я – найрідніша гамма, І сильнішає почуття: Я Люблю Тебе, мила Мама…
Цей вірш — емоційне звернення до світу, сповнене болю, надії й попередження. Авторка благає не залишатися байдужим до трагедії України, адже зволікання може обернутись спільною бідою. Поляки і естонці зрозуміють. Треба перекладати німецькою, бо забули.
Гарний вірш про маму! Від душі написано! Особливо подобається "на землі між людей літати" - така красива метафора. І те, що не просто про народження, а про те, як мама душу виховала.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 
1
