Понад батьківським селом небо пахне стернями. Ми сиділи за столом з татом і вечеряли, де Чумацький Віз котивсь, косарі із косами... Тато в темряву дививсь на траву із росами. Зірка впала, ген, за гай в журавлину смугу, засвітила виднокрай, розбудила тугу. Говорили ми ввесь час про життя обкрадене... Прийшла темрява до нас хижістю забарвлена.
З роками задавлює туга за дитинством,за батьківським селом,за рідним і дорогим серцю і душі...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
