Понад батьківським селом небо пахне стернями. Ми сиділи за столом з татом і вечеряли, де Чумацький Віз котивсь, косарі із косами... Тато в темряву дививсь на траву із росами. Зірка впала, ген, за гай в журавлину смугу, засвітила виднокрай, розбудила тугу. Говорили ми ввесь час про життя обкрадене... Прийшла темрява до нас хижістю забарвлена.
З роками задавлює туга за дитинством,за батьківським селом,за рідним і дорогим серцю і душі...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Пане Петришин, уклінно благаю Вас не мордувати щоденно цей український сайт своїми роботами. На українських сайтах діє правило, яке дозволяє авторам друкувати не більше двох робіт у день. Вибачте мене
leskiv: Пане Петришин, уклінно благаю Вас не мордувати щоденно цей український сайт своїми роботами. На українських сайтах діє правило, яке дозволяє авторам друкувати не більше двох робіт у день. Вибачте мене
ivanpetryshyn: Вибачте: читав я, та забув, або просто не звернув уваги. Із поетичними сайтами на інших мовах такої проблеми немає. Пане, у мене запитань до Вас більше немає, бо у вашому коментарі- негативно-саркасти
у Вас 
0
