Із весни прийшла у літо. А із літа скоро - в осінь . Мені плакать чи радіти, Я не знаю й досі,досі. Весна бавила коханням Палким і жаданим, Літо дало сонце ясне- Дитя довгожданне. Осінь барвами заграє, Засурмить сурмою. Розлетяться у світ діти, Я лишусь з журбою. Хоч чому з журбою? - З щедрим урожаєм, Онукам вибіжу назустріч Золотистим гаєм .
Мабуть, та хто знає куди нас життя поведе своїми дорогами, й скільки відвів нам Бог. Для когось все може закінчитись хоч сьогодні, й ніхто не зможе сказати чи це буде не він, тому все корисно тільки в міру. Та всеодно дякую за пораду
дякую .Ярославе .за вашу оцінку .а розділові знаки ще повністю мені не підкорилися. хоч всі ваші рекомендації записала на папір та нічого .це справа часу .Дякую. за допомогу .думаю .що згодом все буде в нормі . .
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
virchi: Навіть у найкращих місцях душа тягнеться до рідної землі. Війна змусила людей залишити домівки, але серце залишається прив'язане до України. Вірш схожий на голос української діаспори воєнно
у Вас 
0
:hands: 
ще раз дякую