Тримаю думки біля себе, Що повні незгод й протиріч. А сину кажу: «Полюби оце небо, Ці зорі, цей вітер, цю ніч». Кажу «полюби» і змовкаю. Словами не скажеш про те, Як запах кленового гаю З дитинства на серці затерп. Як зорі у мрії спадають, Як спить заколисаний ліс, Як в полі колосся співає, Як пахне дощами покіс. Мій голос спинився на слові. Мій голос – Лиш звук, а не я. І все-таки, сину, з любові Хай виросте мудрість твоя. З любові до рідного вітру, До рідного слова, до зір… З любові до цілого світу, Що з вічних тревог матерів.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
1
Ви підказуйте мені як-коли, де і які помилки... Буду вдячна. 
