По Західній останній моді
Вже проміняли все На модний західний манер. І пенсію мерщій несе У банк старий пенсіонер, А не ховає під подушку І не робить вже заначок. Хоч їсть і досі він галушки, Та вже не українець наче. Та й жуки із Колорадо Блукають по городам хитро, А потім наминають радо Картоплю, ввезену з Єгипту. Снують ланами України Зелені, наче оті Шреки, Американські Джони Діри Що вже не діє на них спека. Сидять в них гордо комбайнери, Тихенько лузають насіння. В салонах – кондиціонери – Від спеки імпортне спасіння! Отак з усим хоч кричимо, Що патріоти ми та й годі, Та рвемо зад, щоб все було По Західній останній моді
Додав: IrinaZhulai (29.08.2011)
Розміщено на сторінці : Вірші про сім'ю , Жулай Ірина
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2474 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині