Потріскують сухі дрова, Вогонь їм лиже боки, І линуть лагідні слова, І паленіють щоки. А ми, на відстані долонь, Ведем приємні речі, І теплу хвилю нам вогонь, Підкидує із печі. Солодкий спогад давніх літ, Як спалах серед ночі, Як квітки папороті цвіт, Нам – засвітились очі…
Аж захотілося зараз мені, щоб ви, Катю, детальніше розповіли про ті "приємні речі", чи мова саме про розмову?.. Той рядочок, як наживка для пародистів...
ТАК ПРИЄМНО ЧИТАТИ ТАКІ РЯДКИ,АЖ ТЕПЛО НА ДУШІ.НАСОЛОДЖУЙТЕСЬ ЦИМ ТЕПЛОМ, ПАНІ КАТЕРИНО,ПОКИ ВИ ВДВОХ,І НЕ ДАЙ ВАМ БОГ ВІДЧУТИ СУМ САМОТНОСТІ.НІКОЛИ.ЗДОРОВ"Я ВАМ ТА ТВОРЧОІ НАСНАГИ.
Дякую,п.Оксано, сонечко ви наше красне.Давно бачила на сайті.Приємно!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Так якщо я бачу такі коментарі, то одразу видаляю їх. Відповідно на окремих сторінках цих коментарів не буде. Також користувачі блокуються, якщо вони надсилали подібне...
virchi: Та це було радше риторичне запитання 🙂 Бо інколи переклад звучить так, ніби його ще тільки шукають. У будь-якому разі дякую за працю й вправляння, без іронії.
ivanpetryshyn: Якщо це був спам- це дужже погано: вороги залізли на наші поетичні ниви! Треба більшої безпеки для сторінки. Я - лише автор/віршопис/перекладач: нема
у Вас 
1
