Стою серед сотень могил і хрестів, На місці сиріт і залишених вдів, Скорботних жінок, що синів поховали, На згарищі мрій, що не цвівши, зів’яли. Стою і вдивляюсь в обличчя хрестів, Пролито чимало тут сліз матерів. І я над могилою нині стою, Тут також поховано мрію мою. Поховано все, що любила й кохала, Людину, яку все життя так чекала. Коли ж дочекалась – нещастя прийшло І смерть за собою до нас привело. Вдивляюсь в обличчя могильних хрестів: Ти так прагнув жити й кохати хотів!... Могили мерців красномовно мовчать І нас, ще живих, вони мудрості вчать. Іронія долі - найкраще втрачаєм. Чому так у світі? Ніхто з нас не знає. Не вмієм життя за життя цінувати. Не вмієм. Тому такі болісні втрати...
Прийміть мої співчуття, пані Катерино, я розумію Ваш біль, бо колись давно також втратила дуже дорогу, наймилішу моєму серцю людину...
п. Катрусю, - це вірш- незагoєна рана...дуже боляче.Співчуваю...нема слів щоб загасили цю розлуку, та вірю, що він сьогодні анегелом над Вами.Впевнена, що і вірші допомагає Вам писати. Світла пам"ять про нього на землі. і нові дороги для нього на Небесах!
Цим віршем плакала ваша душа,тому тут бракує слів,бо втрата -це завжди рана,яку ніяким ліками не загоїти,хай Господь дасть вам здоров"ячка і своєїї підтримки,світлих вам днів.
Не буду писати, що гарний вірш, всім це і так зрозуміло, прийміть Пані Катерино найщиріші співчуття, адже втрата - це надзвичайний біль, а тим більш такої дорогої людини. Більш ніж впевнена, що синочок допомагає писати вам такі прекрасні вірші!!! Він завжди поряд з Вами!
Боляче і сумно, бо по законам природи повинні покидати цей світ старші. Але.... так багато цих але. Співчуваю і розділяю Ваш сум за сином. Вічна йому пам"ять. 5.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
:hands: 
