Розійшлись вона і він В протилежні боки, Залишивши в серці біль Й душі одинокі.
А душа вона болить, Мучиться і стонить, Як у морі корабель,
Скоро вже потонить.
Він же гарний, молодий, Вона ніжна ,мила І не стелиться до ніг Спільна їм стежина.
Він би міг охоронять Ніжно і дбайливо, А вона його кохать Міцно і чутливо.
Але гордість перш за все, Стала на заваді І ніхто не захотів, Стати другим в ряді.
|