У дурні сам себе пошив – Беззбройний кинувсь на багнети: - Хіба за кількістю віршів Цінують справжнього поета?
А де ж талант і добрий смак, Співучість, незвичайність рими? Зудіння тільки у комах, А у поєта орлі крила . З призирством глянувши в мій бік, І ледь ховаючи досаду, Сказав поважний чоловік: Поет – це також і посада!
Так, так посада, як не кинь, Щоденна кропотлива праця У день по шість чи сім годин До ломоти в суглобах пальців.
Ось звідки ці товсті томи, Ось звідки читачів повага… Живу,.. бо шляхом йду прямим, А не тиняюсь по оврагах.
Це ділетант такий, як ти, Що праці справжньої не знає – До слави сходинок крутих Довіку він не подолає.
Живе повільно, мов слимак, У лінощах і без турботи, Та з чого ж буде добрий смак І досконалі обороти?
- Пробачте – тихо я сказав І відійшов – душа боліла. Ще мить тому я точно знав, Що є талант, що маю сили.
Що досягнусь аж до зірок І в небі крил не обломаю, Що прийде день, настане строк, А ось тепер уже не знаю.
Віршую? Так! Та правий він – Бо не щодня за стіл сідаю – Пишу з нальоту і годин На виправлення не втрачаю.
Відкину геть, як що не так, Та йду тинятись безтурботно… Який же дійсно я слабак, Як не виходить справа жодна!
Я мало віршів написав, Повільно повниться мій зошит – Недавно всі перечитав І майже не знайшов хороших.
Та як же бути? Аніяк! Вогню немає – тільки тлення… Я ділетант – поет – це так… В часи короткого натхнення.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас