Мої літа
Пролетіли роки, мов лелеки Що у вирій летять кожен рік Та весною вернуться лелеки А роки не повернуться, ні! Як життя прожила, запитаю? Чи не марно пройшли ці роки? Мої діти мені відказали Не даремно матусю, ні! І в очах моїх діти, мов квіти Усе поле на мить зацвіло Не було бур’яну в тому полі Бо старалась я сіять добро І посіяні зерна сходили Діти впевнено йшли в життя Прокладала дорога їм математика І раділа душа моя! Вчитель математики - Леонтьєва Валентина Петрівна
Додав: Valentuna (05.09.2014)
| Автор: © Валентина Петрівна
Розміщено на сторінці : Вірші про професію
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2576 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але leskiv : Хороший вірш. Я рада, що ви зуміли вирішити проблему.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА