це- велика честь, подарунок долі, йти навчати там, де навчався сам- завжди вдячний я буду моїм вчителям, що давали знання усім нам. уже осінь, і лист опада, певне, там, сипле сірим дощем сумна осінь, але спогади- то, наче просинь, як надія, що прийде й весна, і троянда подяки- любов запашна, знову ляже на руки учені... назбираю я слів, перлин жменю і розкину по небу зірками... мені затишно було учитися з Вами, було хороше і працювати, що готовий я був Вам медалі кувати, та слова всі- слабкі, заслабкі і закволі- ми ходили учитись до Вищої Школи: мова рідна, переклади, мова англійська, і граматика, й домашнє читання, і фонетика, і історія, й література- у Дрогобичі - міцно-сталева культура, це- єднання енергій Великих Сердець, і подяка студентові: "ти- молодець!".
Іван Петришин
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
