Гуляючи лісом ранковим, Вдихаючи запах весни, Я, раптом, побачив зозулю, Заховану в зелень листви.
Красиве вбрання темно-сіре Так личило пташечці цій- Співала зозуля не стримно, Даруючи щедро роки.
Зозуле, зозуле, вбрання темно-сіре Ти проклята страшно у роді пташинім, Дітей своїх в світ відпускаєш, Як мамою бути, ніколи не взнаєш.
Вертаюсь в пригніченім стані, А ліс розриває Ку-Ку....... Так справно співає, не справжняя мама Так гірко звучить це ку-ку.
|