Гуляючи лісом ранковим,
Вдихаючи запах весни,
Я, раптом, побачив зозулю,
Заховану в зелень листви.
Красиве вбрання темно-сіре
Так личило пташечці цій-
Співала зозуля не стримно,
Даруючи щедро роки.
Зозуле, зозуле, вбрання темно-сіре
Ти проклята страшно у роді пташинім,
Дітей своїх в світ відпускаєш,
Як мамою бути, ніколи не взнаєш.
Вертаюсь в пригніченім стані,
А ліс розриває Ку-Ку.......
Так справно співає, не справжняя мама
Так гірко звучить це ку-ку.
| 
та
у Вас 
0
