квіти осінні
ні в чому не винні,
барви такі ж,
як в Україні,
скупані в росах,
политі дощами,
вітром ціловані,
бджолами звідані,
наснені тихо
сумними ночами,
наче із пластику
у ватрі ковані,
мовби мальовані,
бронзові, мідяні,
мов запорочені
добрими відьмами,
тихо стоять
і мовчать, мов віщують,
щось вони знають,
щось відають
й чують,
щось пам'ятають,
щось втаємничують,
тихо енергію п'ють
з неба зичену,
якось отак,
наче люди з балету,
а чи солдати
в нових еполетах,
щось вони хочуть
сказать,
та не сміють,
а, що, насправді,
вони знають й вміють?
наче щось зорям
далеким речуть,
мовби проторюють
космічну путь,
наче кодують
секрети в насінні,-
квіти нелітні,
квіти осінні,
всі- в кольорах,
в фарбах насичених,
у кіловатах всесвітніх,
позичених.
знову вони складуть пелюстки,
висиплять зернятка
біля ріки
або таки біля дороги,
щоб навесні забуяти розлого.
дякуй квіткам,
лиш тільки очима-
осені щедрість
ніким незлічима.
квіти розкидані
перед очима.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
