В долинi мрiй

Та не барись, та поспiшай,
У той чарiвний, дивний край,
Що ледь родився, мов дитя,
Таємнicть, святiсть, небуття.

Усе прозоре i легке,
Туман тихесенько пливе
I cрiблом свiтиться роса,
Забагряннiли небеса.

Все ожива i поле й лic,
Пташки пicнями залились,
Квiтки голiвки пiдняли,
Серед казкової трави.

Ось перший промiнь, перший блиск,
Давай на гору там виднiш,
Дивись, з"являється титан,
Оракул, генiй, як ще там?

Стояв отак i все дивився,
У сяйвi сонячнiм згубився,
В долинi мрiй, в отiм раю,
Що за селом в моїм краю.

Вже вечерiє, гасне сонце
I вечiр стука у вiконце,
Приходить чарiвниця нiч,
Поглянь у небо, дивна рiч.

Немае фарб ,немає блиску,
І замирає, все кругом,
Безмежне зоряне намисто,
Веде танок понад селом.

Все так красиво i магiчно,
Неверогiдно, романтично,
Усе затихло, все вмира,
В цiм - велич, сила не земна.

Поглянь на ту i цю красу,
Двi протележностi вiдвертi,
Одна - народження життя...,
А друга - таємниця смертi...

Свiтає, ранок у вiкно,
Загляне, викрикне:- Мерщiй!
Чи нiч приходить у село,
В моїм краю -долинi мрiй.