Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Чт, 21.11.2024, 21:10

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 72

Гостей: 71

Користувачів: 1

Kostyashkin

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Проза [1051]

Прозові твори друкуються тільки тут

Відеовірші [134]

Аудіовірші [49]

Українцям [2699]

Вірш-пісня [546]

Вірші про Україну [1482]

Вірші про рідний край [808]

село

Вірші про мову [270]

Збірки поезії, поеми [112]

Абетка [23]

Акровірш [32]

акровірші на форумі

Байка [108]

Загадки [15]

Верлібр [144]

верлібри на форумі

Елегія [51]

елегії на форумі

Історичні вірші [290]

вірші про голодомор, вірші про історію народу

Вірш-усмішка [999]

гумор

Вірші про сім'ю [402]

сім'я у віршах, вірші про батьків

Вірші про рідню [152]

вірші про брата, вірші про сестру

Вірші про жінок [663]

вірші про маму, вірші про дружину

Вірші про чоловіків [111]

вірші про батька, чоловік

Вірші про військових, армію [211]

вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо

Вірші про Перемогу, війну [415]

Перемога, війна

Вірші про кохання [3388]

Вірші про друзів [715]

Вірш-казка [132]

Казка (проза) [29]

Проза для та про дітей [19]

Вірші для дітей [334]

Вірші про дитинство [323]

Вірші про навчання [59]

випускний вечір вірші

Вірші про професію [83]

Вірші про eмiгрантів [147]

Вірші в перекладі [708]

Вірші про свята [203]

Вірші про спорт [18]

спортивні вірші

Вірші про природу [1224]

вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ

Вірш-тост, вірш-привітання [121]

Для мене поезія - це [191]

Поети [275]

Поетична майстерня [51]

Оповідання, про поетів, творчість [24]

Релігія [316]

Щастя - ... [600]

Жінка - ... [263]

Життя... [4484]

Філософам [1308]

Громадянину [909]

Метафізика [157]

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Твори за тематикою	Вірші про eмiгрантів

ЖИТТЯ ПОКЛАДЕНЕ НА ЗВУКИ!

Коли життя покладене на звуки,
На чорно-білий клавішний мотив-
Між "День"і "Ніч"-глибокі перегуки,
Між тоном і півтоном- тільки "Пів":
Півкроку, півзвучання і півслова
Щоб дотягнутись до ядра зерна,
До повноти, до цілі, а полова
хай западає...і біжить сарна,
Немов світанок музики і долі-
копитцем дзенькне болям навздогін
І зтрусить роси на нескриті й голі
порани крил до втомлених пір"ін.
і призагоїть...я засію звуки
мов соковиті сходи до отав.
Візьму акорди переможно в руки:
Глибокі квінти, світло кварт,
овал октав!
Усе, що гріє творчий припочаток
і устя джерела величний рух,
Лиш дотиком ізніме запечаток
З мовчання струн, де спав
музичний дух.
Над містом душ нехай звучать навіки
пісні, котрі не знали ще оман,
І їх гармоній барвінкові ріки,
мов меси і величний світ осанн.

.
І ХАЙ НЕЛЕГКО ПОМІЖ ХВИЛь ХОДИТИ,
І ХАЙ ЦЕ БУДУТь,СПРАВДІ,- ТВОРЧІ МУКИ,
АЛЕ Ж ВОНО ВАРТУЄ ЩОБИ ЖИТИ,
КОЛИ ЖИТТЯ ПОКЛАДЕНЕ НА ЗВУКИ!

Розміщено на сторінці: Життя..., Філософам, Вірші про eмiгрантів

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3056 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 28
Порядок виводу коментарів: 1Спам 1 metman17L • 23:58, 21.12.2011 [Лінк на твір] Акорди взято переможно в руки І полилися краєм диво-звуки... Цілком згідний, Роксолано, що ВОНО, таки , ВАРТУЄ ЩОБИ ЖИТИ, КОЛИ ЖИТТЯ ПОКЛАДЕНЕ НА ЗВУКИ! 1Спам 5 Roksa • 02:57, 22.12.2011 [Лінк на твір] ВОНО, таки , ВАРТУЄ ЩОБИ ЖИТИ, КОЛИ ЖИТТЯ ПОКЛАДЕНЕ НА ЗВУКИ! Коли воно в бетховінській сонаті На місяці у кратерах, де луки у літнім до мажорі, в лику Лади, В купайлівському гомоні ріки, В мінорі прощавання, в нездоланнім бажанні звукодоторку руки... Дякую, Василько, за Ваше розуміння вірша! 0Спам 20 metman17L • 20:01, 22.12.2011 [Лінк на твір] Отож, буде продовження ... 1Спам 2 Валькірія • 23:58, 21.12.2011 [Лінк на твір] Людське життя покладене на ноти, У нім любов звучить у ритмі вальсу, Під звук небес - душа, тіла і пальці, Під серця стук - усі живі істоти... 0Спам 6 Roksa • 03:03, 22.12.2011 [Лінк на твір] Під звук небес - душа, тіла і пальці, Під серця стук - усі живі істоти Звучать, вібрують вічності вигнанці На Землю, як в часі тривалі ноти. Дякую, Наталочко! 1Спам 3 мартин • 00:20, 22.12.2011 [Лінк на твір] Чому в дукатах самоціль , У Мерседесах ,та тойотах? Душі скарби –найвища цінь , Уміння жити ,як по нотах. Чудовий вірш . так писати ! Так малювати картини ,також писати ноти ! 0Спам 7 Roksa • 03:05, 22.12.2011 [Лінк на твір] Чому в дукатах самоціль , У Мерседесах ,та тойотах? Душі скарби –найвища цінь , Уміння жити ,як по нотах. Мартине, шедевральний і самодостатній катрен! Браво! Дякую Вам за увагу до моіх віршів! Творчих злетів Вам! 0Спам 4 Rodzunochka • 00:49, 22.12.2011 [Лінк на твір] Приємно читати віршовані баталії, проте свою думку стосовно вірша висловлю прозою. Дуже хороші образи, відчувається що щось значно сутєвіше і сильніше ховається за премудрими слівцями з музичної грамоти 0Спам 8 Roksa • 03:07, 22.12.2011 [Лінк на твір] Так, просто вкодовувала життя у звуки.Дякую щиро Вам, Родзиночко. що переймалися прочитаним. 0Спам 9 krimovska • 09:24, 22.12.2011 [Лінк на твір] Роксолано, початок сподобався - гра чорно-білого... Далі занадто стрімко і багато образів на зміну одне одному.... А як розділити цей вірш на два чи три? якимись диптихами, триптихами? Щоб читач мав змогу відпочити від образів одних, осмислити їх і піти далі читати.... 0Спам 13 Roksa • 17:25, 22.12.2011 [Лінк на твір] Софійко, насамперед, я вдячна, що Ти читала твір. Щодо поділу вірша, то скажу таку річ: я не боюся втручатися у свої твори( у вірші як і у житті не треба боятися кращих змін) Багато творів у мене існують у двох, а чи і трьох, варіантах і цікавим є те, що одним людям більше подобається перший варіант, другим- інший варіант. Я можу спробувати покумекати і стосовно поділу цього вірша- не боюся експериментувати. Та хочу зауважити, що у творі чірко виведена ідейна лінія і йде вона по наростаючій динаміці аж до заключногокатрену, котрий розв"якою твору. Попри все, врахую Твою думку. 0Спам 10 Did • 14:06, 22.12.2011 [Лінк на твір] Софіє, але ж не можна не визнати, що прекрасні людяні почуття водили рукою Роксолани тоді, коли вона писала ці напрочуд гарні рядки, отож те, що варто дрібнити вірш на частки, в мене викликає сумнів - загубляться поодинці... 0Спам 14 Roksa • 17:25, 22.12.2011 [Лінк на твір] Вікторе, радію, що твір Вам сподобався у такому викладі. Дякую, що читали і залглибилися у зміст. 0Спам 11 Abigel • 15:29, 22.12.2011 [Лінк на твір] Дуже змістовний вірш, Роксолано. Так, у ньому сконцентовано багато різних образів, але це його не псує, як на мене. Тобто я підтримую в цьому плані пана Віктора. Це просто така особливість, і вона пасує Вашому творові. Комусь це не сподобається, як, наприклад, Софії. Але смаки різні... Комусь подобається одне, а хтось полюбляє інше... :-) Бажаю натхнення! 0Спам 15 Roksa • 17:26, 22.12.2011 [Лінк на твір] Марічко, приємно знати, що такий виклад твору Тобі теж сподобовся. Але я радію, що є різні бачення, що люди - небайдужі до моїх творів: я враховую кожну думку і пряду своє. Дякую сердечно за увагу і коментар. 0Спам 12 45tom • 16:42, 22.12.2011 [Лінк на твір] Я ніколи не критикую вірш - або гарно, або нічого....Але в даному випадку не можу пройти мимо, вірш дуже сподобався, але у строфі збитий наголос і дуже псується ця чудова картина - Щоб дотягнутись до ядра зерна, може я і помилився, хай автор перевірить... 0Спам 16 Roksa • 17:26, 22.12.2011 [Лінк на твір] Дякую, Олексію і Вам, що завітали на сторінку. Отже щодо наголосу, то мабуть краще продемонструю наочно, взявши до уваги другий катрен: "ПівкрОку, півзвучАння і півслОва Щоб дОтягнУтись дО ядрА зернА, До пОвнотИ, до цілі, а полОва хай зАпадАє...і біжИть сарнА,..." Наголоси виділила великими буквами.Тож слово ( ядрА) - має природній і незмінений наголос. Щасти Вам! 0Спам 19 45tom • 18:24, 22.12.2011 [Лінк на твір] той добре, просто чомусь там мене зупинило... А вірш дійсно гарний! 0Спам 21 Roksa • 21:06, 22.12.2011 [Лінк на твір] Нічого, Олексію, я також часом помиляюся- буває. Добра і натхнення Вам! 0Спам 17 InhearT • 17:56, 22.12.2011 [Лінк на твір] цікавий вірш..сподобалось те, що оця музика життя, про яку в ньому ідеться, звучить у всьому творі і емоційно витраманий з початку до кінця..) загалом твір справив дуже приємне враження, а особливо близькими для себе вважаю наступні його рядки.. Немов світанок музики і долі- копитцем дзенькне болям навздогін І зтрусить роси на нескриті й голі порани крил до втомлених пір"ін. нагадало і кілька власних рядків: А поранені крила літаю, вони заростуть, І зимові дерева весною ще раз зацвітуть, Голос кличе мене, я руками хапаюсь за зброю, Повертаюсь додому, я знову готовий до бою... хоча ваші рядки незрівнянно кращі та емоційніші за мої..) П*ятірка!;)) 0Спам 18 Roksa • 18:21, 22.12.2011 [Лінк на твір] Таки правда, що думки поетів літають в одному творчому вимірі і часом переплітаються.Ноосфера ряснить образами, що часто відтворюються в одного , а чи іншого поета. Твої рядки чодові, Іване і я радію читаючи їх. Дякую! Натхнення Тобі! 0Спам 22 rewers • 22:52, 22.12.2011 [Лінк на твір] Роксолано, вітаю знову вас з чудовим віршем, гарно, відчувається глибоко прихований зміст, я б пояснив, з дечим не погодився, але не знаю чи потрібно це. В загальному ж плані вірш прекрасний. А про ноосферу також цікаво було читати, от лише від мене вона грозовою хмарою відійшла за обрій, і не повертається, ну це таке, пишіть радуйте читачів, бачте як вас цінують і люблять ви цього заслуговуєте. 0Спам 23 Roksa • 23:30, 22.12.2011 [Лінк на твір] Дякую, Реверсе, за Ваш коментар- він як і завжди дуже глибинний. Звичайно, це нормально що з чимось можна і не погодитися, адже ми дуже всі різні, в кожного своє бачення і світосприйняття. Так, мені дуже тепло на душі від того, що навколо мене стільки хороших людей на сайті, що хтось мене розуміє ( а хтось і ні) Але найважливіше для мене- це коли вночі я відкриваю очі і біля мене солодко спить мале янголя, крізь сон простягає руку і тягнеться до мене випихаючи мене на край ліжка, і тихо так, тихо каже крізь сон: мама......це найбільша любов, що гріє мене- більше нічого і не тре... Тоді народжується ціла купа незаписаних пісень і віршів...дякую Реверсе, що навернули до роздумів.Рада Вам! 0Спам 24 Shtanko • 01:33, 23.12.2011 [Лінк на твір] Гарний вірш сподобався музичною глибиною образів. Однак, спіткнувся на квартах і октавах. Мо, зайве щось? Перевірте. 0Спам 25 Roksa • 02:06, 23.12.2011 [Лінк на твір] Дякую, Ігоре, що завітали на сторінку. Щодо "кварт і октав" то там не тре спіткатися,- це подовжений в ритміці рядок. із 10 складового на 12.Таким прийомом користуються і класики нашої літератури і в Л. Костенко можете знайти такого плану речі. Одним словом - це задум.Проте, якщо це дійсно є тим, що могло би підіпсувати твір, то там легко змінити.( та я, чесно кажучи, цього би не хотіла) Ше раз дякую за увагу! 0Спам 26 Shtanko • 10:14, 23.12.2011 [Лінк на твір] Зрозуміло. Не маю заперечень. 0Спам 27 stuhiya • 12:26, 23.12.2011 [Лінк на твір] Роксолано,знову браво.Вірш і справді дуже глибинний, про прості здавалось речі,але це вкотре говорить про те,що ти володієш окрасою слова і мені дуже подобається твоя творчість. 0Спам 28 Roksa • 16:33, 23.12.2011 [Лінк на твір] Дякую, Оксаночко! Радію, коли вірш зазвучав!

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі