В якусь хвилину невловиму, незаперечну на роки, я зрозуміла, що немила не буду, певно, вже, завжди. Що був свист пуги, вились сіті не світлих дат календаря, та доброта немарна в світі і співчуття теж недарма. Життя - не виставка, не сцена, не безуспішність щедрих трат, і коли щось і є безцінне - серця, які за нас болять.
.............................................................
В какой-то миг неуловимый, неумолимый на года, я поняла, что нелюбимой уже не буду никогда. Что были плети, были сети не красных дат календаря, но доброта не зря на свете и сострадание не зря. И жизнь - не выставка, не сцена, не бесполезность щедрых трат, и если что и впрямь бесценно - сердца, которые болят. 1978
|