Олександр Блок "Дівчина співала в церковнім хорі"

Дівчина дивно в церковнім хорі

Про всіх співала в чужім краю,

Про всі кораблі далеко в морі,

Про всіх, забув хто радість свою.

Лунав її голос, злітав під купол,

І промінь тлів на білім плечі,

І кожен із мороку зрів і слухав,

Як  сонце голубить струни парчі.

І всім здавалось, що радість буде,

Що в тихій заводі всі кораблі,

Що на чужині натомлені люди

Світле життя собі віднайшли.

І голос був милий, лунав глибинно, 

І тільки десь вище, край Царських Врат,

До Тайн причетний, - плакав хлопчина:

Не зможе ніхто вже прийти назад.

....................................................................

Девушка пела в церковном хоре

О всех усталых в чужом краю,

О всех кораблях, ушедших в море,

О всех, забывших радость свою.

Так пел ее голос, летящий в купол,

И луч сиял на белом плече,

И каждый из мрака смотрел и слушал,

Как белое платье пело в луче.

И всем казалось, что радость будет,

Что в тихой заводи все корабли,

Что на чужбине усталые люди

Светлую жизнь себе обрели.

И голос был сладок, и луч был тонок,

И только высоко, у Царских Врат,

Причастный Тайнам,- плакал ребенок

О том, что никто не придет назад.

Август 1905