Український Ґарик 198
За мотивами І. Губермана
У себе я епохи сіль
ввібрав, відчувши всі терЕни,
поет - не лікар, тільки біль,
струна і нерв, і прут антени.
Оригінал
В себя вовнутрь эпохи соль
впитав и чувствуя сквозь стены,
поэт - не врач, он только боль,
струна и нерв, и прут антенны.
Додав: ullad1 (24.07.2016)
| Автор: © Владислав Красса
Розміщено на сторінці : Вірші в перекладі
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1444 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): Український Ґарик
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Дякую за тонке розуміння задуму!
virchi : Мені здається найсильнішим останній рядок: «Кат із катів!» Він звучить як видих, після якого вже нічого не скажеш. virchi : Моя вам порада: жити . І не залишатися сам на сам із цими думками.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА