Український Ґарик 210
За мотивами І. Губермана
Коли поспішаю, товчусь і сную,
то наче живу на вокзалі,
й життєву дорогу іду не свою —
чужу, що мені нав'язали.
Оригінал
Когда я спешу, суечусь и сную,
то словно живу на вокзале
и жизнь проживаю совсем не свою,
а чью-то, что мне навязали.
Додав: ullad1 (18.08.2016)
| Автор: © Владислав Красса
Розміщено на сторінці : Вірші в перекладі
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1444 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): Український Ґарик
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Тяжко таке писати... Двічі доводилось в етері читати цей твір. То дувже тяжко читалось, не дивлячись на те, що емоціями добре керую.
klavysjka : Дуже хочеться надіятись і вірити в те, що після кожної ночі зустрінемо ранок
klavysjka : Дякую! І цей твір став прекрасною піснею, яка встигла полюбитись людям
klavysjka : Насправді так воно і є. Насправді у кожного своє.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА