Прокинувшись у день свого наймення, у дзеркалі засвічуй одкровення...
Прокинувшись у день свого наймення, У дзеркалі засвічуй одкровення, Що ти все вмієш, все здолаєш, зможеш, І негаразди сміхом переможеш… Бо лише той ніколи не старіє, Хто кожен день, з дитинства, мріє, мріє… І лише той на вік не нарікає, Хто кожну мить смакує і торкає… А жити треба зараз, вже, не потім, Не у чеканні шат у позолоті, Живе лиш той, хто, даючи, вдихає, І над усе, і попри все кохає… Бо має той, хто діє, а не хоче, Чиє серденько від добра тріпоче, Не заздрить, хто не рве, не зазіхає, Крило зламавши, все одно махає… Я зичу спокою і затишку любові, Радіти щастю, що близькі – здорові, Торкнувши мрію, щоб палала ватра, Що буде Мир і неповторне завтра…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
у Вас 
