шати мої- беззвучні, коли блукаю я землею,
чи коли залишаюсь у своїй домівці,
чи коли воду каламучу.
часом, мене возвишують над житлами людей
пір'їни i повітря угорі.
міць хмар тоді несе мене далеко,
тримаючи мене на своїх грудях. мої дивні прикраси,
мої шати шелестять й здіймають пісню,
співаючи без втоми. я не торкаюся землі,
а лиш чужинцем я блукаю понад струмком і лісом.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас