шати мої- беззвучні, коли блукаю я землею,
чи коли залишаюсь у своїй домівці,
чи коли воду каламучу.
часом, мене возвишують над житлами людей
пір'їни i повітря угорі.
міць хмар тоді несе мене далеко,
тримаючи мене на своїх грудях. мої дивні прикраси,
мої шати шелестять й здіймають пісню,
співаючи без втоми. я не торкаюся землі,
а лиш чужинцем я блукаю понад струмком і лісом.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Дякую, п. Таміло, за коментар. Це не тільки сумно, а й дуже боляче. І найстрашніше, що такими зрадниками виявилися люди, яких ми добре знаємо,