Пойду, схожу за счастьем на базар, А после в супермаркет, за удачей… И что с того, что это не товар… Я попрошу ещё любви — на сдачу… И взвесьте мне, пожалуйста, грамм сто, Той совести, что с краю, полкой ниже… Просрочена? Ну, ладно я потом, Куплю в другом ларьке… А вижу-вижу: По акции есть скидка для меня. Давайте доброты, насколько хватит… А есть у вас от злых людей броня? Что-что? На это деньги жалко тратить? А средство есть от жалости у вас? Микстура от тоски, сироп от скуки? Продайте мне ещё вот этот шанс… И крепкую настойку от разлуки… Уюта мне семейного — мешок, Чтоб высший сорт, другого, мне не надо… И красоты вон той, с пометкой «ШОК», Таблетки от неискреннего взгляда… А дружбу как, поштучно иль на вес, Сегодня вы, любезно, продаёте? Нет, не куплю, а просто — интерес, Зачем так жить, и есть ли смысл в расчёте? Ещё здоровья близким прикуплю И буду им дарить на Дни Рожденья… В продаже — зависть? Зависть не люблю. Продайте лучше пол кило терпенья… Доверия не нужно… В прошлый раз Купила оптом, мне надолго хватит… Продайте все запасы слёз из глаз, Моя судьба вам, с радостью, заплатит… Зачем? А чтоб не плакала душа У тех людей, в которых много света… Ведь жизнь тогда, добра и хороша, Когда у вас в продаже боли нету… Нет, счастья на базаре не купить… Но если мы научимся делиться Тем самым счастьем и любовь дарить, То всё плохое просто испарится…
Піду, сходжу за щастям на базар, А потім в супермаркет, по удачу, Що з того, що не зовсім це – товар… Я ще й любові попрошу – на здачу… І зважте, ради Бога, до ста грам, Тієї совісті, на полці нижче, скраю, Прострочена? Гаразд, куплю десь там, У іншому ларьку… А, бачу-бачу: По акції є скидочка моя. То дайте доброти, на скільки хватить... А є у вас від злих людей броня? Що-що? На це грошей шкода потратить? А засіб є від жалості у вас? Від суму ліки і сироп від скуки? Продайте ще ось той єдиний шанс… Міцну настоянку від прикрої розлуки… І затишку сімейного – мішок, Щоб вищий сорт, бо іншого – без міри… Краси тієї, де помітка «ШОК», Пігулочок від поглядів нещирих… А дружбу як: поштучно чи на ваги, Сьогодні ви, люб’язно, продаєте? Ні, не куплю, спитала для розваги, А жити – сенс, - за так, бо, не даєте? Здоров’я близьким трохи прикуплю, І подарую їм на Дні Родинні… І заздрість є? Я заздрість не люблю. Продайте краще пів кіло терпіння… Довіри не потрібно… Я минулий раз Купила оптом, ще надовго хватить… Продайте сліз з очей, запас образ, Моя вам доля, з радістю, заплатить… Навіщо? Щоб не плакала душа, У тих, хто світлом радісно палає… Життя тоді добро не полиша, Коли в вас болю в продажу немає… Ні, щастя на базарі не придбати… Але якщо ділитися ним звикнем, Тим самим щастям і любов давати, То все погане просто, просто зникне…
Перейшов до вашого твору з головної сайту і не встиг прочитати пояснення хто автор. І коли вже хотів запитати, чи це ви переклали свій вірш, вирішив вийти на головну каталогу "Поезія та проза". Звісно, там побачив, хто автор Бажано пояснення про авторство та іншу інформацію, яку робите у першій формі під час публікації вірша, копіюйте і до другої, де сам текст - часто пошуковики направляють не на головну каталогу/категорії, а одразу на основний текст...
Добре сприймається переклад. Мені сподобалося. :up:
От тільки бажано текст і оригіналу, і перекладу ще раз подавати окремо та з більшим шрифтом, щоб не "ламати" очі.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
