Пойду, схожу за счастьем на базар,
А после в супермаркет, за удачей…
И что с того, что это не товар…
Я попрошу ещё любви — на сдачу…
И взвесьте мне, пожалуйста, грамм сто,
Той совести, что с краю, полкой ниже…
Просрочена? Ну, ладно я потом,
Куплю в другом ларьке… А вижу-вижу:
По акции есть скидка для меня.
Давайте доброты, насколько хватит…
А есть у вас от злых людей броня?
Что-что? На это деньги жалко тратить?
А средство есть от жалости у вас?
Микстура от тоски, сироп от скуки?
Продайте мне ещё вот этот шанс…
И крепкую настойку от разлуки…
Уюта мне семейного — мешок,
Чтоб высший сорт, другого, мне не надо…
И красоты вон той, с пометкой «ШОК»,
Таблетки от неискреннего взгляда…
А дружбу как, поштучно иль на вес,
Сегодня вы, любезно, продаёте?
Нет, не куплю, а просто — интерес,
Зачем так жить, и есть ли смысл в расчёте?
Ещё здоровья близким прикуплю
И буду им дарить на Дни Рожденья…
В продаже — зависть? Зависть не люблю.
Продайте лучше пол кило терпенья…
Доверия не нужно… В прошлый раз
Купила оптом, мне надолго хватит…
Продайте все запасы слёз из глаз,
Моя судьба вам, с радостью, заплатит…
Зачем? А чтоб не плакала душа
У тех людей, в которых много света…
Ведь жизнь тогда, добра и хороша,
Когда у вас в продаже боли нету…
Нет, счастья на базаре не купить…
Но если мы научимся делиться
Тем самым счастьем и любовь дарить,
То всё плохое просто испарится… |
Піду, сходжу за щастям на базар,
А потім в супермаркет, по удачу,
Що з того, що не зовсім це – товар…
Я ще й любові попрошу – на здачу…
І зважте, ради Бога, до ста грам,
Тієї совісті, на полці нижче, скраю,
Прострочена? Гаразд, куплю десь там,
У іншому ларьку… А, бачу-бачу:
По акції є скидочка моя.
То дайте доброти, на скільки хватить...
А є у вас від злих людей броня?
Що-що? На це грошей шкода потратить?
А засіб є від жалості у вас?
Від суму ліки і сироп від скуки?
Продайте ще ось той єдиний шанс…
Міцну настоянку від прикрої розлуки…
І затишку сімейного – мішок,
Щоб вищий сорт, бо іншого – без міри…
Краси тієї, де помітка «ШОК»,
Пігулочок від поглядів нещирих…
А дружбу як: поштучно чи на ваги,
Сьогодні ви, люб’язно, продаєте?
Ні, не куплю, спитала для розваги,
А жити – сенс, - за так, бо, не даєте?
Здоров’я близьким трохи прикуплю,
І подарую їм на Дні Родинні…
І заздрість є? Я заздрість не люблю.
Продайте краще пів кіло терпіння…
Довіри не потрібно… Я минулий раз
Купила оптом, ще надовго хватить…
Продайте сліз з очей, запас образ,
Моя вам доля, з радістю, заплатить…
Навіщо? Щоб не плакала душа,
У тих, хто світлом радісно палає…
Життя тоді добро не полиша,
Коли в вас болю в продажу немає…
Ні, щастя на базарі не придбати…
Але якщо ділитися ним звикнем,
Тим самим щастям і любов давати,
То все погане просто, просто зникне… |
та
у Вас 
0
